Через культурні та релігійні течії, людство здавна знайоме із містичним мисленням, а попри розвиток науки, популярними й досі залишаються різноманітні теорії змов чи існування чогось надприродного та дуже потужного, але незримого для звичайного людського ока.
Здавалося, що з часом інтерес до всього потойбічного має згасати. Разом з тим, за час повномасштабної війни найбільше переглядів отримують відео із “передбаченнями” екстрасенсів, тарологів чи нумерологів на актуальну тему війни.
Чим небезпечні такі відео з прогнозами та передбаченнями карт таро про війну в Україні, пояснила психотерапевтка Надія Мартинюк в ексклюзивному інтервʼю Вікна-новини.
Психотерапевтка Надія Мартинюк зазначає, що шукати причини сплеску містичного мислення зараз варто ще у джерелах нашої культури.
— Це взялося ще за дорелігійних часів, коли існували притчі, легенди, міфи. По суті, у людей в ДНК закладена лояльність до подібних речей, ми ставимося до них з довірою.
Якщо дивитися на це з погляду класичної психології та психотерапії, це все — про інфантильну позицію, про нашу дитину всередині, яка не в гармонії з внутрішнім дорослим.
Якщо заглибитися у цей містичний розум, то починаються різні негативні наслідки.
А, власне, причиною цьому є пізнє дорослішання нашої інфантильної частини, адже ми у дитинстві більш вразливі до різних вірувань чи категоричних переконань.
Зрештою, наведу дуже простий приклад: у дорослому житті ми стикаємося як з хорошими, так і з поганими ситуаціями, тож коли ми умовно “послизаємося”, то намагаємося схопитися за будь-яку гілку — не важливо, міцна вона, чи ні, — пояснює психотерапевтка.
Unsplash
Саме тому, за словами Надії Мартинюк, коли у критичній ситуації людина перебирає всі варіанти розвʼязання проблеми й не знаходить відповідних опор, вона здатна занурюватися у вигаданий світ.
— Це більше про емоції та інстинкти. Тоді розмивається умовний опорний сюжет, людина втрачає стійкість й рятується міфічними відповідями від вищих сил.
— Немає безпеки — ні всередині себе, ні у світі навколо. Ми складаємося з величезної кількості певних упереджень — всього того, що ми накопичили за свій життєвий досвід. У нас є маса програм, серед яких і страхи.
Тож відсутність безпеки є критичним показником, ми починаємо боятися елементарних речей. У такому стані українці живуть вже третій рік, тож сплеск інтересу до містицизму зараз — закономірний.
Також психотерапевтка зауважила, що неабиякої ваги містицизму додає легалізація екстрасенсів, нумерологів тощо різними ЗМІ.
— На інформаційному рівні людям дозволяють почути щось заспокійливе. Але вибір повинен бути десь по середині, не кидаючись у крайнощі.
— Людина керується своїм страхом, багато думає стосовно теми, яка її тривожить. Саме через таку концентрацію на чомусь одному, вона починає хапатися за будь-яке підтвердження доцільності своїх страхів або переконань.
Достатньо лише кілька загальних фраз, які начебто описують людину, як вона від’єднується від логічного апарату і йде за емоціями.
Це працює з більшістю, а найчастіше спостерігається з молодими дівчатами та чоловіками старшого віку. Однак важливо — вікових обмежень насправді немає.
Психотерапевтка зазначає: якщо такі речі можуть підтримати, тоді в них немає нічого поганого, однак якщо піти “не туди” — можна отримати погані наслідки.
Редакція Вікна-новини наголошує: не варто переходити межу безпеки, коли екстрасенс чи ворожка запевняють, що “цього тижня точно не прилетить”. Адже відповідальність за твоє життя лежить на тобі, тож ніколи не ігноруй небезпеку та дбай про себе.
Також є й інша причина, чому дотримуватися принципу “живу, як карта скаже” — доволі небезпечно. Адже якщо наш мозок запамʼятав інформацію про ефемерну дату закінчення війни, то й робити для перемоги уже нічого не потрібно — ворожка ж передбачила це!
Однак докладатися до перемоги потрібно кожному та систематично, що б там не казали карти або передбачення.
Психотерапевтка Надія Мартинюк радить виконувати кілька практик заземлення, які рятують у стресових ситуаціях.
Наприклад, повільні вдихи та видихи, адже цей інструмент доступний для нас будь-де та будь-коли.
— Також можна звернути увагу на щось обʼєктивне навколо нас і зосередитися на цьому. Наприклад, знайти три речі однакового кольору або два предмети з дерева, чи круглої форми тощо.
Також вона радить знайти у своєму оточені людину, яка могла б заспокоювати тебе у моменти панічних настроїв. Це можуть бути не лише друзі чи родичі, а й наставник (-ця), психотерапевт (-ка).
— Однак стеж за тим, щоб не фанатично віддавати відповідальність за своє життя комусь, а вчитися справлятися з цим самостійно, — каже Надія Мартинюк.
— Ми не маємо права впливати на іншу людину, бо це лише призведе до більших конфліктів та сварок. У таких випадках краще рухатися із Я-технології, тобто апелювати до власного досвіду.
Наприклад: я маю такий досвід, я стикався (-лася) з такими наслідками, я бачу в цьому небезпеку тощо.
Але ні в якому разі не казати: “Ти вважаєш неправильно”. Тільки через любов можна зберегти довіру між людьми, — висновує психотерапевтка.
З власного досвіду Надія Мартинюк поділилася, що може допомагати тримати себе у здоровому глузді в такі важкі часи, коли нас повсюди оточує інформація.
— Допомагає природа, земля. А ще варто тренувати здатність любити та бути добрим (-ою) у будь-якій ситуації.
Дивись повне інтервʼю з психотерапевткою Надією Мартинюк.
Раніше ми також розповідали тобі, як зібрати свої думки докупи й заспокоїтися у буремні часи — читай в іншому матеріалі.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.