Дякую, не треба, я сам (-а)! Як припинити брати на себе всі завдання та навчитись приймати допомогу інших

“Дякую, не треба, я сам (-а)” — часто кажеш ці слова, коли пропонують допомогу? Якщо так — дарма! Звісно, відчуття того, що ти здатний (-а) на все, чудове та приємне. Але іноді це руйнує твою самооцінку, випливає з виховання і може тягнути неприємні наслідки. Читай, чому варто припинити робити все самостійно.

Як припинити робити все самостійно та почати приймати допомогу інших

Про те, чому ми часто відмовляємося від допомоги, розповів канал Психологічна підтримка з посиланням на Інститут когнітивного моделювання. У таких випадках йдеться про базову любов до себе, тому інколи прийняти чиюсь допомогу або попросити про неї все ж варто.

Робота, побут, власні проблеми, які потрібно розв’язувати, допомога іншим — виснажують. Тому врятувати всіх навколо ціною свого стану — нераціонально.

Роль доброї феї якийсь короткий час може приносити задоволення, але з часом вона стає тягарем і може принести відчуття невизнаності та того, що вашу допомогу не цінують, — пишуть у Психологічній підтримці.

А крім цього, оточення може легко звикнути до того, що ти допоможеш, усе вирішиш і про все подбаєш. Постійна допомога робить цих людей інфантильними та безпорадними. А твої власні потреби поступово відходитимуть на далекий план.

З можливих причин, чому ми відмовляємося від допомоги інших та робимо все самі, є такі:

1. Низька самооцінка. Страх за те, що допомога від інших людей зробить нас слабкими.
2. Тиск соціуму. Стереотипи про “жіночі/чоловічі обов’язки”, “сильних і незалежних” та інші можуть впливати на твою поведінку.
3. Наслідки виховання. Якщо у родині була система, де любов виявляли лише за хороші справи чи допомогу іншим.
4. Необхідність контролю. Думки, що чим складніше і більше завдань — тим кращим буде результат.

Читати на тему

Чи не чиню я психологічне насилля до коханого/(-ї)? Чек-лист для твоїх стосунків

Перевір свої стосунки: чи присутні у твоїх словах чи вчинках абʼюзивні дії.

Щоб припинити робити все самотужки, можна почати із запитань до себе.

Наприклад: Чи важко мені? Чи роблю я більше своїх сил, і чекаю, що хтось допоможе мені? Чи вмію я делегувати обов’язки? Чи можу я просити про допомогу? Чи не намагаюся я робити за інших те, що вони можуть самі? Чи дозволяю я іншим брати участь у розв’язанні завдань і проблем?

Також навчися балансувати всі сфери свого життя — роботу з відпочинком, родиною, власними потребами, хобі тощо. Стеж за кількістю часу, який приділяєш собі, усім сферам життя, іншим людям.

Важливо і вміти виражати свої почуття, проблеми, думки та емоції. Працюй над самооцінкою та особистими кордонами. Якщо самостійно не виходить, звернися за порадами до психолога/психотерапевта.

Але основне — прийми той факт, що ти не повинен (-а) робити все самотужки та брати на себе більше завдань, ніж можеш/маєш робити.

Раніше ми розповідали про найпоширеніші руйнівні звички у стосунках.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.