Як діяти, якщо звільняють чи відправляють у відпустку власним коштом під час воєнного стану. Говоримо з чотирма експертами

Наразі, під час воєнного стану, українські працівники подеколи стикаються з можливою відпусткою власним коштом або звільненням. Чи законно це? І як діяти?

Спілкуємося з чотирма експертами та розбираємо різні ситуації: бізнес і державну роботу, звільнення і відпустку, матеріальну допомогу, дії при мобілізації тощо.

Віталій Дацюк, корпоративний юрист в ІТ-сфері, науковець-кримінолог

— Ні в умовах мирного часу, ні в умовах воєнного стану — ніхто не має права змушувати працівників писати заяви на звільнення чи відпустку.

Є підстави, передбачені законодавством. Моя порада працівникам: не погоджуватися писати такі заяви.

Якщо роботодавець звільняє працівника з мотивів, що “у нас воєнний стан”, і компанія не може забезпечити людину роботою та заробітною платнею, і якщо це без підстав, передбачених Кодексом законів про працю, то звільнення трактуватиметьсяся як кримінальне правопорушення.

Відповідно до Кримінального кодексу, це стаття 172 — грубе порушення законодавства про працю.

Тому порада працівникам, якщо їх все-таки звільнили. Дочекайтеся, коли ситуація нормалізується. Після того вже скаржіться у відповідні органи.

Такими є інспекція Держпраці, яка після закінчення воєнного стану зможе провести відповідну перевірку, оштрафувати роботодавця, притягнути до відповідальності, передати документи до правоохоронних органів.

Так само і працівники потім можуть звертатися в правоохоронні органи. Зрозуміло, що зараз ситуація є складною, ніхто не проводитиме перевірки й не займатиметься розслідуваннями.

Але після закінчення, коли переможемо, можна буде скаржитися на недобросовісних роботодавців.

Читати на тему

Чи будуть пенсії та соцвиплати під час війни? Розповідаємо про найголовніше

Як та в які строки платитимуть соціальні виплати в Україні — дізнайся в матеріалі.

Юрій Балога, керівник консалтингової компанії UDC

— Якщо працівника мобілізують, його не мають права звільняти, за ним зберігається середньомісячний розрахунок, йому повинні виплачувати заробітну плату. Чи буде це компенсуватися від держави — поки незрозуміло, але мало б компенсуватися.

Якщо тепер роботодавець каже людині: “Звільняйся, я не хочу платити за тебе податки”, — то тиснути  на колегу, мовляв, просто йди, не можна — відповідно до Кодексу законів про працю.

Потрібна підстава для звільнення: або за згодою сторін, або за власним бажанням, або за відповідними статтями Кодексу законів про працю.

Роботодавець не має права примусово відправити працівника у відпустку власним коштом під час воєнного стану. А звільнити — можна, наприклад, у зв’язку зі скороченням штату.

Водночас, якщо є можливість, Держпраці радить зачекати до закінчення воєнного стану.

Якщо людину звільняють примусово, то памʼятайте:

Кодекс законів про працю визначає, що вихідна допомога у розмірі не менше одного середньомісячного заробітку виплачується у таких випадках:

• Відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством, установою, а також його відмова від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці.
• Зміни в організації виробництва та праці (зокрема ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, скорочення штату працівників).
• Невідповідність займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану його здоров’я, які перешкоджають продовженню роботи. Також у разі відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування такого допуску (якщо робота вимагає доступу до державної таємниці).
• Поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

Вихідна допомога у розмірі не менше двомісячного середнього заробітку виплачується в разі призову або вступу на військову службу, або направлення на альтернативну (невійськову) службу.

Вихідна допомога в розмірі не менше тримісячного середнього заробітку виплачується в разі порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору.

Вихідна допомога в розмірі не менше шестимісячного середнього заробітку виплачується в разі припинення повноважень посадових осіб (пункт 5, частина 1, стаття 41 КЗпП України).

Вихідна допомога у розмірі тижневого середнього заробітку виплачується в разі розірвання трудового договору при призупиненні робіт на підприємстві. Це для сезонних працівників.

Вихідна допомога у розмірі триденного середнього заробітку виплачується в разі розірвання трудового договору при призупиненні робіт на підприємстві. Це для тимчасових працівників.

Читати на тему

Позаплановий відпочинок: коли можна брати відгул та чи платять за нього

Ви маєте право на додатковий вихідний, якщо працювали на свята або ж понаднормово. Розповідаємо, коли можна брати відгул.

Наталія, HR-спеціалістка

— На моїй попередній роботі я була головою ради трудового колективу, тому з цієї точки зору моя позиція була — ні (це про звільнення чи примусову неоплачувану відпустку.- ред).

Звільняти не мають права, плюс це регулюється законодавством.

Важливо розуміти, що бізнес має такий підхід — двосторонню співпрацю. Компанія забезпечує умовами, всім потрібним, а люди працюють, щоб були продажі та, відповідно, виплата заробітної плати.

Якщо ж ми говоримо про дрібний бізнес, то тут по-іншому. До прикладу, у тебе є кафе, але тепер нема клієнтів, нема прибутку, одні витрати. Як підприємець ти зробив усе, що міг. Якщо далі ти не бачиш, як тримати бізнес, то заздалегідь попереджаєш людей, що закриваєшся, все виплачуєш (і компенсації) і лише тоді їх відпускаєш.

Тепер у мене такий досвід, що компанія робить усе можливе для своїх працівників, щоб вони були в безпеці та мали змогу працювати, оскільки якщо піде клієнт — не буде прибутку, і, відповідно, не буде заробітної плати.

Висновок: загалом компанії, підприємства спочатку мають зробити все можливе для збереження заробітної плати, робочих місць, всіх виплат. Не виходить? Тоді — попередити та звільняти.

Василь Грицик, перший заступник начальника управління Держпраці у Закарпатській області

— Василю Івановичу, чи може працівник державної структури під час воєнного стану піти в оплачувану відпустку?

— Наразі у законодавстві про працю немає жодних заборон, які не дозволяли б роботодавцю відправити працівника у щорічну оплачувану відпустку, за його заявою.

Є певні обмеження, які можуть стосуватися державних службовців у звʼязку з Указом Президента Про введення воєнного стану в Україні.

Цим указом передбачено обмеження певних прав, які визначені Конституцією України у статтях 42, 43, 44. Але стаття 45 тут не передбачена і, в принципі, за працівниками залишається право на щорічну відпустку.

Стосовно державних службовців — це питання вирішується керівником. І, залежно від того, які обовʼязки покладені на того чи іншого державного службовця, має бути обовʼязкова згода.

Якщо роботодавець не заперечує і працівник (у час воєнного стану) не виконує якусь важливу функцію, необхідну для забезпечення діяльності того чи іншого державного органу, він може піти у відпустку. 

— Чи можна відправити у відпустку без збереження заробітної плати?

— Стосовно надання працівникам відпустки без збереження заробітної плати — це питання передбачене частиною 2 статті 84 Кодексу законів про працю України та частиною 3 цієї правової норми.

Відповідно до ч. 2 співробітник може просити відпустку без збереження заробітної плати, за сімейними обставинами, на період не більше пʼятнадцяти календарних днів, але тут необхідна згода двох сторін.

Відповідно до частини 3 статті 84 працівнику може бути надана відпустка без збереження заробітної плати на більший період у звʼязку з карантином. Позаяк в Україні до 31 березня запроваджено карантин, до його закінчення працівнику може бути надана така відпустка.

Наголошую, за його заявою. Обовʼязково має бути письмова заява працівника. Роботодавець не може примусово відправити його в таку відпустку.

— А приватний бізнес може тепер відправляти свою команду у неоплачувану або відпускати оплачувану відпустку?

— Стосовно приватного бізнесу, то зараз рекомендуємо роботодавцям використати всі правові механізми для того, щоб зберегти за працівником його місце роботи.

Якщо працівник має право на щорічну відпустку, в нього є невикористані попередні відпустки, щорічна, соціальна, то роботодавець, за його заявою, має надати таку відпустку.

Якщо працівник звертається із заявою про надання відпустки без збереження заробітної плати — так само керівник цього приватного бізнесу може надати таку відпустку.

Тим самим зберегти за людиною місце роботи після завершення тої ситуації, яка зараз є в державі. Далі працівник знов приступає до виконання безпосередньо своїх обовʼязків.

P.S. Тепер напрочуд актуально знаходити способи працювати дистанційно на фрилансі, а ми якраз писали про секрети високого заробітку вдома.