Україна проходить “шлях Самурая”: гурт Ziferblat про особисте, індустрію музики та свої проекти

Нині українська музика відчуває черговий підйом: хвиля інтересу прийшла з очевидних причин, адже суспільство, переживаючи злам та переоцінку глибоких переконань, кинулося на пошук внутрішнього якісного продукту.

Відкриттям для великої аудиторії слухачів є гурт Ziferblat. 

Журналістка Вікна-новини торік поспілкувалася з солістом Ziferblat Даниїлом Лещинським та гітаристом Валентином Лещинським. З чого почався творчий шлях, коли чекати виходу нових проектів та які теми знаходять найбільший відголос у серцях музикантів — читай далі у матеріалі.

Ziferblat: творчість та особисте

Гурт вже не вперше виступає на великих сценах, музиканти брали участь у талант-шоу. Однак чимало слухачів почали знайомитися з їхньою творчістю лише після Євробачення. 

— Чи можете трохи розповісти про розвиток свого гурту на сцені України?

— Починалося дуже давно, насправді. Ще у 2012 році, коли ми закінчили, здається, девʼятий клас і створили свій перший колектив. Називався він Runnin’ Blue.

Це від назви однієї із пісень гурту The Doors. Переважно, писали англомовні пісні з таким диким “закосом” у бік британських і американських гуртів 1960-х.

Потім відбулася Революція Гідності у 2014 році, ми почали додавати українськомовні пісні в репертуар. І врешті якось воно логічно перейшло в те, що у 2015 році з’явився, власне, Ziferblat в дещо іншому складі, ніж він існує зараз, — розповідає Валентин.

Зараз гурт складається із соліста та клавішника Даниїла, гітариста Валентина та барабанника Федора.

— Після участі у нацвідборі-2024 у вас відбулося два концерти у Києві, повні зали два дні поспіль. Які емоції після такого досвіду?

— Емоції, як такі, ще не вляглися насправді, — ділиться Даниїл. — Я сьогодні зрозумів, що не можу скласти докупи свої думки. Тому що емоції переповнюють, я сподіваюся, і людей теж. Це були два неймовірні вечори, унікальні.

Ми цього хотіли, ми цього прагнули, щоби два поспіль концерти в столиці були, повний зал. Це були прекрасні два дні, прекрасні два концерти.

Мені здається, вони неслися самі собою, тому що коли ти на Євробаченні, це не наша територія. Це як футбольна команда на виїзді. А тут ти приїжджаєш на свій майданчик, на своє футбольне поле, і тут і судді, і трибуни допомагають, — ділиться соліст.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Ziferblat (@ziferblat_band)

Водночас поза записом музикант ділиться, що після Нацвідбору зрозумів, що сон — справа не перша. Тож і після двох поспіль концертів він відновлювався у боулінгу.

— Так, сон тут не ключове питання. Просто доводиться ще поки цей місяць працювати в офісі. Надалі, вважаю, це буде недоцільним.

Я думав, що зможу, але виявляється, що все-таки перемикатися між трьома різними справами — дуже важко, — ділиться Даниїл.

Нацвідбір-2024: як це було

— Який досвід ви отримали з Нацвідбору? Наскільки це було втомливо, виснажливо?

— Ми не без досвіду в цьому плані, тому що брали участь у Х-факторі. І ми розуміємо, що такі знімання виснажливі. З іншого боку, ми з Данею не те щоб стресостійкі, тобто впоратися ми з цим можемо, але це бʼє по здоровʼю.

Я дивлюся навколо — люди посміхаються, всім так класно, весело. Ми якось в собі більше. 

А навколо починають дивуватися, питати: “А чого?”, “У вас щось сталося?”, “Ви сумні” тощо, — каже гітарист гурту Ziferblat.

Для таких людей, як ми, це важко. Але ми збираємося на ті три хвилини, які нам видані, щоб показати результат.

Читати на тему

Покращує роботу мозку чи провокує депресію? Як death-metal та психоделічна музика впливає на психіку

Хто люди, які слухають психоделічну музику? Читай детальніше, як вона впливає на психіку та інтелект.

Українська сцена: чого не вистачає індустрії

— Я смію припустити, що глядачам буде цікаво дізнатися трошки більше про вас. Яку музику ви слухаєте?

— У нас список такий: від класичної музики, композиторів сучасних чи старіших, до естрадної музики — західної або української.

Ми так чи інакше слухаємо прогресивний рок або артрок.

Ми постійно згадуємо гурт П’ятий вимір, Vivienne Mort, Promsonya, Hyphen Dash, Lucas Bird, — каже Валентин.

Він зазначає: хвиля нових виконавців зʼявилася ще десять років тому, і як і зараз, тоді говорили про музичний ренесанс в Україні. Однак, на думку самого Валентина, ніякого як такого ренесансу і не відбулося.

— Дай Боже, що він зараз відбудеться. Але я вважаю, що насправді ніякого ренесансу і не буде. Думаю, що це питання, кому пощастить більше.

Просто в Україні складно, якщо ти повністю всі свої сили не акумулюєш на те, щоб добитися чогось, — висновує музикант.

Даниїл додає: він слухає музикантів 70-х, тому що, як він вважає, ця епоха відродила дещо академічне.

— Зрештою, це артисти, які змогли “літати” над жанром. Тобто, не бути жанровими, нішовими, а використовувати жанр музики для своїх цілей, для якихось глобальних речей. Для мене це важливе мірило, — пояснює соліст.

Є такі артисти, музиканти, митці, які змогли підім’яти під себе жанр і бути законодавцями.

На мою думку, це Бʼєрк, Пітер Ґебріел, Стінг, Філ Коліннз, Tears for Fears теж були доволі крутими.

— Як ви вважаєте, чи впливає взагалі популярність на жанр, на творчість?

— Питання не в жанрах. Чому? Тому що можна відсіяти людей, які не розуміють серцевину, в чому вони працюють.

Це питання оцього Х-фактора в людині, доторку якогось такого, invisible touch.

Про події в Україні

— Зараз українці переживають доволі важкі часи. Скажіть, що вам допомагає, загалом, відійти від цих страшних новин, якось морально поновитися? 

— Нічого не допомагає, — відповідає Валентин. Як від цього можна відійти? Та ніяка творчість від цього (не рятує — ред.), ти просто живеш в цьому, ти звикаєш до цього.

Я думаю, що українцям не треба пояснювати, що це таке. Зараз всі живуть, я б це назвав, “спокійним життям під час війни”. Знаєте, у гурту Talking Heads є пісня Life During the Wartime. Вона про це. 

Це щось на рівні божевілля, я маю на увазі. Як інакше можна це назвати? Це ніби ти цілодобово дивишся фільм Тарантіно.

Всі втомлені, проте, у нас немає права зупинятися. По суті, люди мають зрозуміти одну важливу річ: нам допомагає Захід, нам допомагають США, але ми залишені самі на себе, — каже гітарист гурту Ziferblat Валентин Лещинський.

Читати на тему

Ziferblat — Bird of Pray: про що пісня представників України на Євробаченні 2025

Який сенс і переклад пісні гурту Ziferblat — Bird of Pray?

Амбітні проекти Ziferblat

— У вас відбулась прем’єра ще однієї сильної композиції та кліпу на неї. Можете трошки розповісти, про що ця пісня?

— Саме про все те, про що ми тільки що говорити. Я думаю, що ця пісня якраз є неадекватною, шизофренічною, з нашого погляду, рефлексією на те, що відбувається. Першою, напевно, рефлексією, яка буде від нас на війну. 

Тому що альбом Перетворення не пов’язаний з війною, як би того не хотіли шукати наші слухачі.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Ziferblat (@ziferblat_band)

— А в чому сила української музики? 

— Не знаю. Я ж кажу, що в першу чергу те, що вона існує, те, що вона сильна. Головне, щоб вона подобалася, мала вагу всередині України. 

Зрозуміло, що на міжнародному рівні українському продукту — саме продукту, не культурі, — ще є куди рости та що робити, — наголошує Валентин. 

Дивись повну версію інтерв’ю з Ziferblat

Щоб просувати український продукт по всьому світу та давати запит на якісне, варто знайомитися з новими українськими виконавцями. Плейліст красивих українських пісень сучасних артистів на будь-який смак ти можеш знайти в нашому іншому матеріалі.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.