Не лише відомий ведучий, а ще й зірковий татусь трьох активних хлопців, Григорій Решетнік розповів Вікнам про взаємини з дружиною Христею, тайм-менеджмент і романтику в шлюбі.
Ведучий проєктів Україна має талант, Холостячка, Холостяк, Неймовірна правда про зірок не приховує: інколи вони з дружиною відчувають втому і брак часу, але, попри все, переконаний, що діти — то найбільше щастя.
— Насправді це величезне щастя — виховувати прекрасних діток, особливо, коли їх багато. Ще відколи ми познайомилися з Христинкою, мріяли, що в нас буде багато діток, і, дякуючи Богові, в нас справді багатодітна родина.
Звісно, дітки борються за увагу батьків і хочуть відчувати її постійно. Ми для них — найближчі, найдорожчі люди.
Через щільні робочі графіки часом не вдається давати дітям стільки часу, скільки вони потребують.
Але, тим не менш, ми свідомо намагаємося виділяти час, займатися синами. Любимо подорожувати з ними. Це насправді надихає!
Посмотреть эту публикацию в Instagram Публикация от Kristina Reshetnik (@kristina_reshetnik)
Публикация от Kristina Reshetnik (@kristina_reshetnik)
— Звісно, це така щоденна робота, тому що часом хочеться і довше поспати, і приділити час своїм захопленням, але я розумію, що діти дуже швидко ростуть, і доки їм цікава увага батьків, треба бути з ними.
Іноді не встигаєш, не вистачає сил, втомлюєшся, але, так чи інакше, класно, коли є над чим працювати. І коли бачиш їхні (дитячі — ред.) усмішки, їхні сяючі очі — це величезний кайф. Ти не думаєш вже про ті складнощі, з якими можеш стикатися під час виховання. Сприймаєш їх, як питання, які треба вирішити й отримати задоволення.
Адже коли вони кажуть “татусик”, обіймають, заціловують тебе, відчуваєш себе найщасливішою людиною.
Тож ще раз закликаю всіх, хто ще думає, чи варто заводити діток, чи народжувати ще — народжуйте, насолоджуйтесь! Це найбільше щастя, яке може бути в житті кожної людини.
В Україні рівень у сім’ях буває різний. Іноді батьки працюють і вдень, і вночі, аби їхні дітки жили в комфортних умовах, щоб їм було що вдягнути, поїсти, щоб діти були щасливими.
Хочеться, щоб ми працювали на благо, щоб ми жили в мирній країні. Це якщо глобально.
А якщо конкретно до проблем батьків — зараз дуже багато різних гаджетів, телевізорів, телефонів. Діти все це просять, й іноді легше просто дати їм можливість погратися і забутися, і самим відпочити. Тому є такі сучасні технологічні виклики для батьків, з ними треба боротися.
Наприклад, у наших старших дітей (попри те, що найстаршому Вані вже 8,5 років) немає мобільних телефонів.
Мультики вони дивляться раз на день. В ігри на телефоні чи планшеті грають тільки на вихідних, і то півгодинки, до години.
Намагаємося більше їх відволікати й давати їм інші заняття, ніж пропадати у грі, гаджетах.
Дуже часто батьки тонуть в інформаційних потоках і не знаходять часу на дітей.
Крім того, сучасні діти дуже поінформовані. Треба займатися ними . Я прихильник того, що ти маєш цікавитися життям дитини, розуміти її складнощі, що її турбує, як складається її життя в школі, в якій компанії вона спілкується.
Ми цікавимося цими процесами, інтегруємося в їхнє життя, даючи волю саморозвитку. Але, так чи інакше, ми маємо контролювати процеси.
Це такі традиційні речі. Я би це не назвав проблемами, це виклики, але в цьому і полягає виховання дітей. Діти дуже швидко розвиваються. Вони часом знають більше, ніж ти.
Тож ти маєш чомусь вчитися.
Я дуже багато речей вивчив — і ігри, і сучасні мультики, про які я не знав. Я маю знати, що цікаво моїм дітям, і розповідати про ті речі, які цікаві мені.
Задач дуже багато, але, знову ж таки, треба сприймати їх легко, спокійно, мудро і працювати.
А ще дуже важливо, аби мама і тато були однією командою, порадилися між собою і не грали в доброго чи поганого поліцейського.
Це не дуже дієва тактика, тому що діти маніпулюють, роблять виклики для батьків, спокушають, і треба мати власну точку зору, власну думку і не завжди догоджати дітям з їхніми іноді спокусливими провокаціями.
Особисто я(у нас така традиція) заводжу дітей зранку до школи; з меншеньким граюся, коли в мене є паузи по роботі, коли буваю вдома — граюся впродовж дня.
На вихідних також воджу на різні секції, гуртки, граюся. Приділяю цьому час. Іноді відчуваю себе просто водієм своєї родини (посміхається).
Я намагаюся приділяти час кожному, щоб ніхто не ревнував.
У кожного свої інтереси. Я цікавлюся, чим вони займаються.
Ванюша у нас, наприклад, дуже творчий. Він малює, конструює, ходить на архітектуру; а Дімуля — спортивний, активний. Дуже любить футбол, займається футболом, тому з Ванюшею малюємо, збираємо конструктор; з Дімулею — граємо в футбол, з Сашулею — якісь активні дитячі ігри.
Ми проводимо час також за настільними іграми.
Це дуже важливо — обмінюватися цією енергією та навичками.
Особливий респект і низький уклін, звісно, моїй дружині Христинці, на якій лежить основна відповідальність за виховання дітей, їхні графіки, їхнє харчування. Христинка завжди в темі, вона завжди ними займається.
Ми намагаємося не розділяти обов’язки. Якщо в мене є час, я можу мити посуд, приготувати дітям їсти, нагодувати їх, хоча в мене не так смачно це виходить.
Коли діти просинаються дуже рано на вихідних, ми намагаємося дати нашій матусі поспати і я готую кашу, годую дітей.
Іноді вони кажуть: “Тату, в тебе така смачна каша! Навіть крутіша, ніж у мами”. Я думаю, вони так хочуть мене задобрити й налагодити конект.
Загалом я кожну вільну хвилину намагаюся допомогти Христинці, тому що справді в неї дуже-дуже багато задач.
Вона в нас взагалі найсвятіша і найкрутіша мама і дружина.
Тому зірковість залишається в кадрі, на екрані, а поза кадром я намагаюся жити спокійним життям щасливого сімейного чоловіка. Виконую їхні забаганки й відчуваю себе щасливим, тому що ця потрібність дитині для батьків дуже важлива.
Ми не ділимо на жіночі та чоловічі обов’язки, а намагаємося все робити разом.
І поскладати за дітьми речі, і навчити їх чогось, і просто отримувати задоволення від щоденних справ. Це і є життя.
Я з тих чоловіків, який, так чи інакше, хоче і вміє робити багато — і памперси змінити, і коли мамі треба відлучитися по якихось справах, з дітьми побути.
Я можу залишитися з трьома дітьми вдома один, не боячись. І знайти якесь заняття, яке об’єднає нас всіх. Ми будемо абсолютно задоволені й щасливі в чоловічій компанії.
Посмотреть эту публикацию в Instagram Публикация от Григорій Решетнік • RG (@grisha_reshetnik)
Публикация от Григорій Решетнік • RG (@grisha_reshetnik)
Вона мені подарувала найпрекрасніше, що може бути.
Найбільші подарунки нашого життя — це троє синочків: Іван, Дмитро і Сашко, яких я просто обожнюю.
— Це найцінніші подарунки. Я дуже вдячний за це своїй дружині.
Я був присутній на пологах. Я пам’ятаю, як все це непросто для кожної жінки, я захоплююся всіма жінками, і насамперед — своєю дружиною.
А якщо з матеріальних речей, то Христинка балує мене, вона дарує коштовні годинники. Мені це дуже приємно. Ще вона займається моїм стилем, підбирає речі. Словом, постійно мене дивує, балує. Я дуже її за це люблю.
А найкоштовніше, що я дарував дружині, — це авто на народження першого синочка. Я теж люблю дарувати їй подарунки, радію від того, що вона щаслива.
Певно, кожен чоловік якось так реалізовує свої бажання.
Найбільше запам’ятався, мабуть, з останніх, коли ми всією родиною полетіли на Мальдіви. Ми там були не один раз. 2021 року відпочивали, коли вже було троє синочків.
Полетіли самі — без нянь, без бабусь — з довгими перельотами. Сашуні там було, здається, півроку. Хтось досі не вірить, що Решетники відпочивають без помічників, але ми справді літаємо самі. Для нас це в задоволення.
На екзотичних островах нам дуже подобається. Це такий спокійний сімейний класний відпочинок.
Дітки можуть накупатися, мама дуже любить засмагати, а я — релаксувати та насолоджуватися моментами, коли моя родина дуже щаслива. Я радію від цього і теж відчуваю щастя.
Так, спочатку це здається екстремально складно, але поступово ти стаєш більш досвідченим і всі подорожі перетворюються на найприкольніші, найемоційніші моменти.
Нам багато хто радить ще дітей, ще дівчинку обов’язково. Ми дуже любимо діток і мріємо, аби в нашій родині було якомога більше дітей, але загадувати нічого неможливо.
На сьогоднішній момент ми хочемо трошечки відпочити, поподорожувати.
У нас була традиція, і вона зберігається, ми з дружиною подорожуємо десь, наприклад Європою.
Ми хочемо приділити час одне одному, прогулятися, переключитися. Ми скучили за цими моментами.
Окрім того, що ми приділяємо багато уваги своїм діткам і навколо їхніх інтересів часто будується і наше життя, ми не забуваємо про романтику в стосунках.
Тому треба трошки відпочити, щоб набралася сил наша мамочка; зробити невеличку паузу в народженні, аби ці дітки підросли й допомагали нам у вихованні, а потім уже подивимося. І знов таки, якщо зійдуться зорі та вищі сили, то Решетників побільшає. Тому що талановитих класних людей має бути багато (сміється).
Більше приділяти увагу діткам, займатися ними. Все-таки концепт, коли дружина займається побутом, дітьми, а ми заробляємо гроші, має відходити в минуле, тому що в сучасному світі й татусі мають приділяти увагу сім’ям. Діти дуже потребують цієї уваги — неважливо, хлопчик це чи дівчинка.
Я знаю, як нелегко дається заробляння якихось благ, але чоловіки мають знаходити час, аби займатися своїми малюками й допомагати коханим, адже їм складно.
І треба закласти цей фундамент, аби наші діти були класними, порядними і найголовніше – щасливими.
І ніколи не опускати руки — розвиватися, самовдосконалюватися, читати, проходити тренінги, курси, ставати ще кращими, сучаснішими.
У нас, в українських чоловіків, великий потенціал, надможливості, і ми маємо весь час прогресувати й ставати прикладом не лише для своїх родин, а й для оточення.
А якщо вам кортить почитати ще про щасливе сімейне життя та руйнування стереотипів, радимо інтерв’ю тата в декреті Сергія Багаліка. Чоловік зізнається: “Очі бояться, а руки роблять”. Як поліцейський наводить лад у взаєминах з власним немовлям і чим займається дружина – читайте за посиланням.