Жиґімантас Павільоніс — член комітетів із закордонних та європейських справ Сейму Литви, міжнародний секретар політичної партії Союз Вітчизни — Християнські демократи та колишній посол Литви.
В ексклюзивному інтерв’ю Вікнам він розповів про шлях своєї держави від енергетичної залежності від Росії до повного використання альтернативних джерел газу та нафти, а також про майбутнє РФ та Європи.
— До війни ми у Вільнюсі зробили великий енергетичний саміт. Був тоді віце-президент США Дік Чейні, президент Віктор Ющенко, Міхеіл Саакашвілі з Грузії та Ільхам Алієв з Азербайджану. Ми тоді сказали, що не дозволимо Росії використовувати енергетику як зброю проти наших демократій.
Це Росії дуже не сподобалося. Вона відрубала нам постачання нафти символічно нафтопроводом Дружба. І лагодить цей нафтопровід від шостого року.
Ми не отримуємо нічого. Це був гарний урок, і ми зрозуміли, що нам треба відрубати себе від усіх російських енергоносіїв, бо це рабство. Одного дня це буде використано проти нас.
Ми побудували термінал нафти у морі й отримуємо нафту від кого хочемо. Наша президентка Даля Грибаускайте те саме зробила з газом.
Ми були одними з перших на Балтійському морі. Ну, ще польський термінал Свіноуйсьце був. Ми домовились ще із загиблим президентом Лехом Качинським, що треба будувати ці термінали.
Цього ж року з’єднали мережі Литви та Польщі. Коли Польща стала однією з перших жертв Росії щодо непостачання газу, ми одразу ж дали газ із нашого термінала.
Тож сьогодні ми не лише не боїмося Росії, ми навіть рятуємо і Естонію, і Польщу, і всі інші країни. Ми можемо навіть дійти до України. Так що в разі чого на вас працюватиме два термінали: литовський та польський.
І бачили ми цей російський газ, як їхній корабель!
Фото: Žygimantas Pavilionis / Facebook
— Я б так сказав, коли був у Вашингтоні. Тоді американські дипломати приносили карти терміналів скрапленого газу світу. Була така модна фраза “революція скрапленого газу”.
Тоді світ розділився на “сьогодні” і “завтра”. Сьогодні ще домінують країни, які продають газ трубопроводами. Але це 19 століття. Це країни, які не люблять ринку та вибору. Вони монополії, які будують свої імперії.
Але в майбутньому світі вони вмирають, тому що витрачають великі гроші на довгострокові контракти та інвестиції. А ринок завжди виграє. Ми зараз можемо отримати газ звідусіль: з Норвегії, Америки, південних та арабських країн тощо.
Ось були в нас делегації з Німеччини, яка будуватиме перший термінал. Вона піде нашою стежкою. Це відріже Росію від майбутнього, тому що в майбутньому ніхто не вестиме бізнес так, як зараз.
Нині Росія знищує себе, тому що там усе закривається. Ось останні дані — 97% нових автомобілів уже не виходить.
Росія стає сировинною державою. Але коли ми побудуємо ринок газу скрізь і ціни впадуть, то Росія просто загнеться зі своєю сировинною економікою.
Адже в майбутньому можна вижити тільки тоді, коли твоя економіка диверсифікована, гнучка і може отримати потрібні кошти звідусіль.
Фото: Unsplash
— Німці досі думали, що Росія навіть за радянських часів ніколи не припиняла постачати газ. А зараз цей міф про надійного партнера лопається зі швидкістю світла. Німці й інші європейці — люди серйозні. Вони звикли жити без стресу.
Вони мають дуже багато грошей, мізків і рішуче повернуть на інший бік. Якщо французи, німці та інші технологічно та історично відвернуться від Росії, я не знаю, куди Росія подіне свою нафту.
Ну, продаватиме Китаю по 30% ціни й стане його газовою зупинкою. Але Китай усе візьме з Росії, і в останній момент і саму Росію, ми це знаємо. Тож закінчився бізнес, пане Путін. І закінчилася твоя ера. І ця війна твоя остання.
— Потрібно взагалі зауважити, що він це робить не як реакцію на нашу політику. Він розпочав цю війну рік тому. Путін спеціально скорочував постачання газу з 2001 року.
Він просто думає, як усі ці шарикові. У них така собача, гадаю, логіка. Ніби вони витягнуть з кишені ніж і всі цивілізовані європейці впадуть на коліна й віддадуть Україну.
Але я думаю не так. Ми просто бачимо хулігана, який знищує себе. І це означає, що якщо він махає ножем, то треба з ним просто не мати справ.
У Європі дуже популярні зелені партії. Наша молодь уся або ліберальна, або зелена. Тож він (Путін — ред.) відрізає себе від майбутнього. Він залишається у російському нужнику. І після цього махання ножем він не отримає не лише Україну, а й Росію.
Росія відмахнеться від нього, бо я не знаю, скільки ще росіяни зможуть так жити. Нове покоління та нормальні люди вже всі поїхали зі своїми дітьми звідти. Але це лише початок ефекту санкцій.
А до кінця цього року прийде глуха ніч. Тоді подивимось, які висновки росіяни самі зроблять про такого “геніального” вождя, який повернув Росію в середньовічну темряву.
— Путін ще думає, що змусить нас стати на коліна. Але ми ще ніколи не були такі єдині проти Росії. Ми навіть офіційно на мадридському саміті НАТО назвали Росію, як за радянських часів, найголовнішим нашим ворогом.
А те, що в нас уже написано, це не як у Росії. Це вже стає політикою. Це не лише слова. Сама Європа, може, іноді не має стратегічної сили бачити на 10-15 років уперед. Але агресія змушує її це дуже швидко зробити, бо в нас усі гроші та мізки світу.
Тож і ще символічно, що через 20 хвилин ми закінчимо ратифікацію вступу Фінляндії та Швеції до НАТО. І знову це результат такої стратегічної політики Путіна. Дякую, товаришу КДБіст, за те, що ви розв’язуєте всі проблеми нашої безпеки.
— Вони вже зараз почали економити. Зелені, які в коаліції, давно говорили, що треба всі гроші кинути на зелену економіку. От це зараз стане реальністю. Також це може змусити європейців ухвалити деякі незелені, як їм здається, рішення щодо атомної енергетики.
Якщо раніше було дуже модно закривати ядерну енергетику, то зараз, я думаю, деякі країни відкриють її. Ми використовуватимемо все, розуміючи, що це ціна незалежності, й бачачи, яку ціну зараз платять українці.
З перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну Польща виявляє лідерство та чітку позицію в підтримці нашої держави. Через це й отримує погрози від Кремля.
Читай інтерв’ю Агнешки Помаськи — голови Комітету у справах Євросоюзу та віце-президентки Громадянської платформи на Помор’ї — про оборону Польщі та настрої в суспільстві.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!