Заступник командира полку Азов Святослав Паламар (Калина) дав інтерв’ю про те, що зараз відбувається на Азовсталі, у якому стані поранені бійці та що можуть зробити звичайні українці, щоб допомогти врятувати своїх героїв з пекла.
— Станом на зараз ситуація важка: цілу ніч та день бомбить ворожа авіація, завдають ракетних ударів, працює артилерія, танки, прориваються групи піхоти за допомогою бронеавтомобілів. Зараз на території заводу тривають локальні бої.
— Це кричуща ситуація. Є Женевська конвенція, яка передбачає, що обидві сторони дотримуються недопущення вогню по стаціонарних та пересувних медичних закладах, закладах першої допомоги для військових.
Звісно, ми бачимо, що Росія не дотримується цього й продовжує хаотично скидати бомби, зокрема на військові шпиталі. У нас немає антибіотиків, знеболювальних. Операції проводяться без анестезії.
Необхідно евакуйовувати військових, які мають важкі поранення. Домовленості якісь там ідуть, ми не знаємо, коли нам дійсно вдасться вивезти наших поранених.
Під час евакуації цивільних із заводу Азовсталь було поранено шість військових, які мали супроводжувати мирне населення. Поки що ці бійці живі, але кожен день хлопці помирають через недостатню медичну допомогу, брудне повітря, задимлення, недоїдання.
Світ дивиться на всі ці речі, як на шоу. А де дії? Нам потрібні дії негайно. Я не знаю, скільки нам ще кричати про цю ситуацію.
Наше військово-політичне керівництво поставило нам неможливу задачу — тримати оборону в таких умовах, знаючи, що проти нас воює величезне угруповування, авіація, корабельна артилерія.
У нас немає ППО, немає можливості підбивати кораблі. Ми воюємо з автоматами проти танків.
Вони кажуть: “Ми робимо все можливе”. Я наголошую на тому, що якщо ми зробили все неможливе, то зробіть і ви для нас усе неможливе і в першу чергу подбайте про своїх солдатів. Для мене як одного з керівників є пріоритетом зберегти життя та здоров’я своїх солдатів.
— Підтримка насправді велика. Суспільство реагує, ми знаємо про це і дякуємо. Але цього недостатньо. Ми закликаємо звідси всю світову спільноту, політиків, міжнародні організації тощо звернути увагу на це й допомогти.
На цю ситуацію потрібно привернути увагу ООН. У світовій практиці є історії, коли військові опинялися в такій патовій ситуації. Я вважаю, що це патова ситуація як для тої сторони, так і для нас, тому що при кожному штурмі вони втрачають своїх людей.
Цю ситуацію можна вирішити лише втручанням міжнародних організацій та евакуації гарнізону. Пан Ердоган домовлявся в Сирії про виведення військових. Ми також знаємо про Боснійський конфлікт, коли вдалось евакуйовувати військових, цивільних і поранених.
Саме тому за величезної підтримки наших дружин і дітей, просто громадян України, небайдужих журналістів і політиків створилась ця петиція. Можливо, це підсилить наше військово-політичне керівництво.
— Наполягати, заходити в усі кабінети до політиків і міжнародних організацій, тиснути на них, а ті своєю чергою мають тиснути на Путіна. Я думаю, що домовитися можливо.
Якщо попри цинізм і жорстокість вдалося домовитися про евакуацію цивільних, то можна домовитися про евакуацію поранених, які не можуть тримати в руках зброю.
Також важливо домовитися про режим припинення вогню. Це потрібно не лише нам, але й їм. Тому що на полі бою знаходяться вбиті їхні та наші військові.
Уся Україна та сім’ї загиблих хочуть, щоб ми евакуювали тіла наших військових на підконтрольну Україні територію та поховали їх з почестями. Вони заслуговують на те, щоб про них подбали.
Дивись, які цінності допомагають бійцям Азова витримувати пекельні умови.
Усіх українців цікавить питання, чи можлива деблокада Маріуполя. Віцепрем’єр-міністр — міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук розповіла, які варіанти розглядає влада для порятунку військових з Азовсталі.
Оновлення: 16 травня 2022 року офіційно розпочалась евакуація бійців Азову з Маріуполя.