Чому я маю донатити? Хіба держава не забезпечує військових необхідним? Розповідь волонтерки про важливість благодійності

Триває 209-та доба героїчного спротиву українського народу проти російських загарбників. Хтось у лавах ЗСУ чи тероборони зі зброєю у руках жене росіян з окупованих територій. Хтось лікує наших поранених героїв, хтось щодня зранку ходить на роботу, щоб мати змогу платити податки та донатити на ЗСУ.

Волонтери щодня збирають сотні тисяч гривень і закуповують тисячі касок, бронежилетів, рацій, та навіть безпілотників, аби допомагати нашим воїнам наблизити перемогу. 

Багато хто з наших читачів хоча б раз, але замислювався, чому ми, звичайні люди, маємо жертвувати кошти волонтерам, які потім закуповують усе, чого не вистачає нашим військовим. Невже держава не в змозі взяти всі витрати на себе?

Наша держава дійсно не в змозі взяти всі витрати на себе, бо, по-перше, ніхто не був готовий до повномасштабного вторгнення військ РФ на територію нашої країни. По-друге, ніхто не міг подумати, що росіяни не лише так безжалісно знищуватимуть військову інфраструктуру, а й стиратимуть з лиця землі українські міста та села. 

Щодня ми зустрічаємо у соцмережах збори, наприклад, на автівки.

Насправді машини на лінії вогню зараз — як захисні маски під час пандемії коронавірусу.

Деякі встигають прослужити військовим лише кілька годин і перетворюються у брухт, але водночас вони рятують життя нашим військовим, розповідає волонтерка організації Нехай щастить Олена Ротарі.

Олена Ротарі

— Чому волонтери мають купувати все для армії? Бо зараз в армії борються не лише кадрові військові, а й звичайний народ. Це питання ставлять, до речі, найчастіше. Я чудово пам’ятаю 2014 рік. Тоді ситуація була ще гірша. Хлопці йшли воювати просто у кросівках.

Сьогодні ситуація краща, але не ідеальна. Наприклад, є великі запити на форму. Форма дуже швидко зношується та рветься. І як їм можна не допомогти, якщо вони сьогодні боронять нас усіх. Сьогодні ми вже збираємося розпочати закупівлю амуніції на зиму. Навіть якщо ми до цього часу не переможемо, то нам ще довгі роки доведеться захищатися від країни-терориста Росії, — каже Олена.

Читати на тему

Жіночий батальйон стоїть на захисті тилу — інтерв’ю з волонтеркою Альоною Даніловою

Журналістка та волонтерка Альона Данілова розповіла про ідею створення і роботу свого проекту Жіночий батальйон.

Дуже часто самі військовослужбовці звертаються до волонтерів, коли їм чогось не вистачає. Запити від наших захисників надходять дуже різні. Ті, хто вирушає тільки на фронт — аптечка, плитоноска, плити, каска, берці тощо. Хлопці самі страхують, якщо раптом їм щось не дістанеться.

Військові частини дають більші запити — це тепловізори, квадрокоптери, запчастини для автомобілів, міні-електростанції.

— Є запити з гігієни та білизни. Просять також різні смаколики — без них ніяк. Коли наші волонтери збирають хлопцям передачу, вони завжди думають про те, чим можна потішити військових із їжі. Переважно ми закриваємо потреби військовослужбовців Південного напрямку (Одеська, Миколаївська, Херсонська області), є й ті, хто зараз перебуває на Донбасі. 

Коли українці об’єднуються, а не витрачають свою енергію на безглузді суперечки у соціальних мережах чи не дають марних порад щодо звільнення тієї чи іншої території, тоді у нас все чудово виходить, — підкреслює Ротарі.

Те, як українці об’єдналися після 24 лютого, і те, як продовжуємо наближати нашу перемогу, показує усьому світу, що український народ непереможний. І вже зовсім скоро перемога обов’язково буде за нами, завдяки кожному громадянину нашої держави. 

— Ми не сумніваємося ні на хвилину, що Україна переможе. Збір на народний Байрактар, організований фондом Сергія Притули, цьому приклад. З таким народом ми звільнимо кожен сантиметр нашої землі. Низький уклін усім, хто нас захищає, — додала Олена Ротарі.

Волонтери з України та з-за кордону об’єдналися, щоб допомагати українцям у війні. Раніше ми розповідали, як працюють українські та польські волонтери у Харкові.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!