День вишиванки цьогоріч має особливе значення, адже за час повномасштабної війни українці переоцінили свої традиції й символи та ще з більшою любов’ю й ніжністю почали їх берегти.
Сьогодні українські та світові зірки поділились фото у вишиванках. До них приєдналась і редакція Вікон. А це історія від першої особи ефірної журналістки Марії Малевської про її особливу вишивану сукню.
У мене є дуже красива вишивана сукня. Теракотова. Лляна. Я брала її з собою на Балі, каталася в ній на гойдалці над рисовими полями, мочила її в океані та слухала компліменти.
Але сьогодні я не можу її вдягти. Сьогодні ми знімали ексгумацію тіл російських військових у передмісті Харкова. Селище Мала Рогань було першим населеним пунктом області, звільненим від окупантів ще 26 березня.
Литовські криміналісти давали нам в’єтнамську Зірочку мазати в носі, аби нудило не так сильно. Чесно і цинічно, але не від побаченого. Просто минуло майже три місяці.
Але ж свято сьогодні — День вишиванки. Зранку я згадала про це. Спочатку засмутилася, а потім знайшла ось цю вишивану плитоноску, яку нам подарували хлопці з харківського заводу засобів індивідуального захисту.
Це було десь у 2015-2016 році. Нині завод евакуювався до Львова. А я у їхньому вишиваному “броніку” трошки позувала на тлі спаленої російської техніки.
Моя найбільша професійна мрія нині — відпрацювати пряме ввімкнення із рідного Маріуполя у цій вишиваній плитоносці.
Хоча вмикатимуся я зі звільненого українського міста, тому вдягну свою красивенну теракотову вишиванку. І мочитиму її поділ в Азові.
Вишиванка давно зробила свій внесок в культуру українців. Наші предки надавали цьому одягу великого сенсу, адже кожен колір та візерунок мав своє значення. Читай, як маріупольці створили нову приазовську вишивку.