Про що мовчать жінки: захворювання, про які страшно говорити вголос і з якими (не) соромно йти до гінеколога

Я часто чую від подруг та знайомих, що вони соромляться йти до гінеколога. Огляд на гінекологічному кріслі для них неприємний, тому часто відкладають відвідування лікаря, ставлять самі собі діагнози з Google і займаються самолікуванням.

Це часто призводить до погіршення їхнього здоров’я. Дорослій жінці рекомендовано відвідувати гінеколога хоча б раз на рік, навіть якщо нічого не турбує.

Адже багато захворювань можуть протікати безсимптомно і виявитися лише на завершальній стадії, коли допомогти пацієнтові стає дуже складно.

Бартолініт

Бартолініт часто приховується жінками. Це запалення залоз перед піхвою. Вони потрібні нам для того, щоб під час статевого акту в жінки виділялося змащення і статевий акт був менш болючим.

Захворювання може протікати як безсимптомно, так і з больовим синдромом. Якщо бартолініт протікає безсимптомно, то найчастіше виявити його може статевий партнер. На статевих органах з’являється невелике утворення.

— Якщо уявити піхву, як циферблат, то найчастіше ці утворення перебувають на 17–19 годині. Невелике кругле утворення може бути з горошину і збільшитися до розмірів п’ятикопійчаної монети, іноді навіть до 10 см.

Зазвичай це запалення викликається гонококами, стафілококами, стрептококами, кишковою паличкою, трихомонадою або іншими мікроорганізмами, які можуть бути як нормою у вагінальних виділеннях, так і патологією, — розповідає гінекологиня Олена Купрюшина.

Фото: Олена Купрюшина

Ці процеси можуть протікати у двох випадках. Перший — гострий бартолініт, коли відбувається запалення залози, та другий — абсцес, коли залоза закупорюється, наповнюється рідиною та деформує зовнішні статеві органи.

В обох випадках відбувається деформація входу в піхву, і це може бути дискомфортним під час статевого акту,  бентежити жінку та її статевого партнера.

Лікарка пояснює, що існує два методи лікування. Якщо це гострий бартолініт, то найчастіше призначається антибактеріальна терапія. Гінеколог спостерігає за пацієнткою, щоб залоза зменшилась у розмірах, а набряк та запалення зникли.

Якщо йдеться про абсцес бартолінової залози, то в цьому випадку проводиться хірургічна процедура. Варіант лікування обирає лікар, залежно від складності ситуації.

Так само є методи, коли можна просто зробити додатковий вихід для рідини або коли залозу повністю прибирають. Але все залежить від того, яка ситуація на цей момент, — пояснює Купрюшина. 

Фото: Unsplash

Синдром нетримання сечі

Жінки, особливо у віці перед і після настання клімаксу, дуже часто стикаються з такою ситуацією, коли під час бігу, стрибків або дуже активних рухів вони відчувають, що є “підтікання”.

Це називається синдромом нетримання сечі. Він виникає після пологів чи інших травм. Через “підтікання” виникає неприємний запах, нездатність контролювати сечовипускання, болюче відчуття під час сексу. Кожен із цих симптомів разом чи окремо знижує якість життя та доставляє дискомфорт жінці.

Найпоширеніші причини синдрому нетримання сечі:

• зайва вага;
• важкі пологи;
• гормональний збій;
• клімакс;
• гінекологічні операції;
• інфекції сечових шляхів;
• індивідуальна патологічна будова органів малого таза та аномалії.

— Найчастіше пусковим механізмом цього захворювання є те, що в жінки були ускладнені пологи або були розтягнення/розриви під час пологів, або жінці робили розріз (епізіо- або перенеотомію) для того, щоб дитина могла пройти через родові шляхи.

Ці фактори накладають особливі зміни та впливають на нетримання сечі, — ділиться Купрюшина.

Фото: Pexels

Гінекологи поділяють синдром нетримання сечі на три типи: 

1. Стресовий, коли проблеми з’являються тільки внаслідок підвищення внутрішньочеревного тиску. Наприклад, під час заняття спортом чи після підняття тяжких предметів.
2. Урогенітальний, тобто стан, коли жінка не встигає реагувати й проконтролювати позив до туалету.
3. Змішана форма, коли поєднуються стресовий та урогенітальний фактор.

За станом пацієнтки та симптоматики захворювання гінеколог підбирає варіант лікування. Це може бути безмедикаментозна терапія. Сюди входять вправи Кегеля для зміцнення м’язів тазу.

Може бути й медикаментозний метод лікування — пацієнтці призначають спазмолітики або антидепресанти за певною схемою.

Ще один варіант лікування — хірургічне втручання. Це крайній захід, до якого лікарі вдаються тоді, коли проблема діагностована надто пізно і, на жаль, у жінки є ще й опущення жіночих органів. 

Читати на тему

Дев’ять з десяти осіб інфіковані — гінекологиня про вірус папіломи людини

Більшість людей інфікуються вірусом папіломи людини після початку статевого життя. Акушерка-гінекологиня Ольга Білоконь розповіла про останні наукові дані.

Синдром релаксуючої піхви

Синдром релаксуючої піхви — найчастіша проблема жінок, про яку вони мовчать. У багатьох трапляється ситуація, коли, наприклад, під час статевого акту жінка та її партнер чують певні звуки, схожі на плескіт або “пуки”. Подібні звуки можуть виникати під час присідання або підняття ваги.

Найчастіше в таких ситуаціях пусковим фактором є пологи. Це пов’язано з тим, що під час пологів відбувається розтягнення м’язів і стінок піхви, розриви.

Вона збільшується у розмірах, тому в жінки з’являється певний дискомфорт. Піхва складається з інтимних м’язів, які допомагають утримувати внутрішні органи.

Синдром релаксуючої піхви — це зниження тонусу і пружності стінок піхви і входу в піхву, — наголошує Купрюшина.

Симптоми синдрому релаксуючої піхви:

• Зменшення чи втрата відчуття під час інтимної близькості. Піхва не охоплює статевий орган чоловіка, він слабше відчувається або не відчувається взагалі.
• Під час сексуального збудження жінка не може досягти оргазму через розтягнення м’язів та неповний контакт слизових оболонок партнерів.
• Розтискання статевої щілини. Статева щілина має бути зімкнута, але при синдромі релаксуючої піхви м’язи розслаблені. Через це відбувається розтискання статевої щілини та підвищення ризику отримання інфекцій.
• Часті запальні захворювання. Через широкі стінки піхви інші мікроорганізми легше потрапляють у статеві шляхи жінки, викликаючи часті цистити та запальні захворювання малого таза.
• Неприємні виділення з піхви, свербіж та печіння.

Фото: Unsplash

Існує кілька методів розв’язання цієї проблеми:

1. Вправи на зміцнення м’язів тазового дна (вправи Кегеля). Для цього продаються спеціальні вагінальні кульки, які так і називаються — кульки Кегеля.
2. Фізіопроцедури, які спрямовані на те, щоб звузити вхід у піхву завдяки підвищенню регенеративних процесів слизової оболонки.
3. Операція. Якщо жоден з методів не допоміг, тоді використовуються хірургічні методи звуження піхви.

Медики радять жінкам спостерігати за своїм організмом, не соромитися та не боятися звертатися до лікаря. Варто щороку робити профілактичний огляд, навіть якщо вам здається, що вас нічого не турбує.

У період війни багато фахівців проводять безкоштовні онлайн-консультації, зокрема наша експертка Олена Купрюшина. Для консультації можна написати їй у приватні повідомлення в соцмережі Instagram.

У жіночому організмі містяться як жіночі, так і чоловічі гормони, зокрема тестостерон. Але іноді надлишок тестостерону негативно впливає жіночий організм. Читай, як нормалізувати рівень тестостерону.