Схуднення на межі з одержимістю: як соцмережі впливають на харчові звички

Ми хочемо носити топи й не соромитися складочок на животі. Сидіти на стільці зручно, а не вибирати позу, в якій виглядаємо найбільш стрункими. Мріємо любити своє відображення, любити себе, заслужити любов інших або все разом.

Чомусь нам здається, що все це нам дасть ідеальна картинка стрункого тіла. Саме тому люди можуть мучити себе дієтами, жорсткими обмеженнями та ненавистю до найменшої недосконалості. Аби отримати омріяне відчуття повноцінності й впевненості.

Для багатьох струнке та підтягнуте тіло асоціюється з успіхом та щастям. Ми бачимо картинки ідеального та насиченого життя в соціальних мережах і прагнемо відтворити чи перевершити цей образ у власній реальності.

В такому випадку побічні ефекти від численних дієт, марафонів, дефіцитів та голодувань нікого не хвилюють. Адже мета за такого стану виправдовує будь-які засоби. 

Однак потім доводиться мати справу з розладами харчової поведінки, бороти одержимість вагою, інколи буквально вчитися їсти наново. 

У цьому матеріалі ти дізнаєшся, як соціальні мережі впливають на стосунки з їжею та сприйняття власного тіла.  Що породжує маніакальну одержимість ідеальною картинкою та перетворює життя багатьох дівчат та жінок на десяте коло пекла. 

І найголовніше, на що звернути увагу батькам підлітків, щоб не допустити розладів харчової поведінки, а дорослим — не потрапити у небезпечні тенета худорлявої манії. 

Усі ці тези розкриють нутриціологиня Даріна Марченко, психологиня і психотерапевтка Лідія Кривоносова, дієтологині Лора Філіпова та Євгенія Розум. 

Диявол сидить у соцмережах: як картинка керує життям

Кожна людина має образ власного тіла — сприйняття та відчуття зовнішнього вигляду. Образ може змінюватись під впливом зовнішніх обставин. 

Наприклад, впливають батьки, родичі чи партнер, коли коментують чиюсь зовнішність, підтримують дієтичну культуру та керуються установками: не можна їсти після 18:00, після свят треба сісти на дієту тощо.

До зовнішніх тригерів можна віднести також і соціальні мережі. Чимало блогерів плекають асоціацію, що худе тіло дорівнює щасливе життя, та показують власні ідеальні параметри.

Людина з нестійким образом власного тіла може сформувати уявлення про себе: “Я також маю ідеально виглядати! Інакше я лінивий(-а), слабкий(-а), не маю сили волі тощо”. Зовнішність стає пріоритетом і ніби визначає, ким є людина. 

Однак блогери рідко проводять екскурсію в закулісся, де редагують фото в Photoshop та обирають вдалі ракурси в позуванні тощо. Ба більше, їхнє реальне життя може виявитися далеко не таким, яким його висвітлюють. 

Та багато хто вірить, починає порівнювати своє тіло та життя з іншими. Крок за кроком зароджується одержиме бажання досягти картинки з Instagram чи Pinterest, перебудувати власне тіло, генетику тощо. 

Результат порівнянь — опора не на відчуття та потреби тіла, а на норми, які диктують блогери, інфлюенсери або зірки, — зазначає нутриціологиня. 

Відтоді виснажливі дієти, тренування, марафони, голодування, харчування на мінімум калорій — усе це виправдовуватиме ціль та підкріплюватиме згадане уявлення.

Релігія дієт та марафонів для схуднення: чому цей культ небезпечний

Інфоциганство ніколи не відставало від потреб аудиторії. Завжди знайдуться псевдоексперти, які показують чарівні результати “до — після” та пропонують чудодійний марафон для схуднення. 

Часто вони роблять акцент на тому, що після схуднення з’являється впевненість, увага, гроші, омріяна робота, життя грає новими фарбами й на інших привабливих оповідях про красиве життя, до якого прагнуть усі.

Та правда в тому, що більшість із них не є експертами у здоров’ї чи харчуванні, якими себе позиціюють. А їхні методи — сумнівні, адже не враховують особливості кожної людини.

Читати на тему

Поради для схуднення, з якими ти не схуднеш. Або як не довести себе до РХП

Як худнути усвідомлено, у задоволення та не заробити РХП. Розвінчуємо міфи та шкідливі методи для схуднення.

Як працює марафон

Усі, хто заплатив за марафон, отримують однаковий набір правил, систем харчування та тренувань. Також підтримку інших учасників та експерта. 

Усе це допомагає підтримати дисципліну, мотивує, дає чіткий план дій. Після завершення марафону учасники роблять фінальні фото та заміри. Нерідко визначається переможець, який отримує приз.

Однак кожен організм потребує персонального підходу. Тому за однаковою системою у кожного будуть різні результати. Та відсутність індивідуального підходу — не єдиний недолік марафонів. Можна виокремити:

• Психологічний тиск

Логічним наслідком того, що усі не можуть отримати однакових результатів, буде психологічний тиск. Людина, якій вдалося схуднути менше, ніж іншим, може звинувачувати себе, що комусь вдалося, а їй ні. 

Результат — зниження мотивації, пригнічення, переїдання або навпаки — пошук інших способів схуднути, часто більш екстремальних.

• Проблеми зі здоров’ям

Марафон може вести людина, яка схудла сама, а систему харчування розробила на основі статті у Вікіпедії та власного досвіду. Можливо, рецепт спрацював особисто для неї, однак він не панацея для кожного.

Без фахових знань запропонована система може виявитися небезпечною та вплинути на розвиток проблем зі шлунково-кишковим трактом. 

— Люди мають розрізняти власний досвід та експертні знання. На досвіді не вчать будувати раціон, максимум — мотивують, — стверджує дієтологиня Лора Філіпова.

Хочеш взяти участь у марафоні — не соромся запитати в експерта про знання та освіту.

• Короткочасний результат

— Багато людей після марафонів просто не знають, що їм робити далі, — розповідає дієтологиня Євгенія Розум.

Тому повертаються до звичних харчових звичок та знову набирають вагу. Часто це супроводжується почуттям провини та подальшими загостреннями у харчовій поведінці. 

Підлітки: як врятувати дитину від розладів харчової поведінки

Особливо чутливі й вразливі до культу ідеального тіла підлітки. В цей період тіло природньо змінюється. Часто ці зміни підкреслює оточення: батьки, однолітки та соцмережі, що може викликати проблеми зі сприйняттям.

Як наслідок, дитина може спробувати нездорові методи схуднення, які рекомендують в Instagram чи Telegram-спільнотах.

За роки практики психологиня та психотерапевтка Лідія Кривоносова помітила тенденцію — дедалі частіше соцмережі впливають на образ тіла та харчові звички підлітків 9–12 років.

Тож у цей час важливо, щоб батьки були поруч. Обережно, ненав’язливо та без тиску цікавились емоційним станом та харчовими звичками. Психотерапевтка радить дорослим:

• Слідкуй за власними висловлюваннями

У суспільстві заведено коментувати зовнішній вигляд інших. Слід уникати подібних висловлювань при дітях, інакше це може зміцнити уявлення підлітка, що він хороший, лише коли має гарний вигляд.

• Формуй здорове ставлення до їжі та режиму харчування

Раціон має бути збалансованим і містити джерела важливих поживних речовин. За потреби можеш розповідати про те, як збалансовувати прийоми їжі та для чого це потрібно. 

Також слідкуй за режимом харчування дитини, щоб не було одного прийому їжі на день та хаотичних перекусів. За можливості їжте разом. 

• Цікався емоційним станом дитини

Розлади харчової поведінки часто виникають через внутрішні переживання. Запитуй, як пройшов день та чи є щось, що турбує. Якщо помітив(-ла), що дитина намагається схуднути, відмовляється від їжі — поговори з нею про це. 

Також Лідія радить звернути увагу на підхід тренерів спортивних гуртків. Часто вони змушують дітей слідкувати за вагою, що також може викликати зміни харчових звичок.

Не бійся звертатися по допомогу до спеціалістів і не став діагнози самостійно. Зазвичай із такими питаннями працюють одразу два спеціалісти: психолог та дієтолог. 

Читати на тему

Дієти — зло! Кому вигідно, щоб жінки мріяли стати худими?

Чому у світі пропагують худизну та чи корисна вона для організму — читай у матеріалі.

Схуднення — не синонім щастя

У 90% випадків люди хочуть полюбити себе, а не схуднути. Соцмережі нав’язують образ: втратиш кілька кілограмів — і будеш впевненим(-ою), з купою друзів та коханою людиною.

Однак насправді схуднення — лише менша цифра на вагах, а не запорука щастя. Якщо у тебе немає гармонії з власним тілом, втрата ваги нічого не вирішить, — стверджує нутриціологиня Даріна Марченко.

Перед тим як почати худнути, запитай себе, чи дійсно це треба і яка твоя мета.

• Навіщо мені худнути?
• Чого я хочу цим досягнути?
• Що мені це дасть у перспективі?
• Яка цифра на вагах змінить моє життя?

Якщо ж немає чіткої внутрішньої мотивації, життя може наповнитися сумом, розчаруваннями у собі та неприємними переживаннями, які погіршать якість життя.

Реальністю стане одержимість підрахунком калорій, продуктами, кількістю кроків — це може підвищити тривожність та самокритику.

Поступово головним сенсом життя стане їжа та цифра на вагах, що веде до розладів харчової поведінки — серйозної проблеми у сфері психічного здоров’я. Детально про розлади харчової поведінки читай у нашому матеріалі.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.