Українців не налякаєш жодними складнощами! Відверта розмова з українськими волонтерами

Вони часто ризикують власним життям, віддають останнє, що мають, та жертвують часом, який могли провести з сім’єю, щоб урятувати когось. Вони не лише підставили своє плече військовим та цивільним, а й самі завжди крокують поруч. Так, це волонтери.

До Міжнародного дня волонтера (5 грудня) Вікна поспілкувалися з кількома українськими волонтерськими організаціями про те, з якими складнощами й досі стикаються волонтери, а також що для них насправді означає волонтерство в Україні.

Також ми розповімо, як у Києві вручили Відзнаку Гуманітарним силам України. Її отримали 30 ефективних і системних благодійних фондів та громадських організацій, які допомагають країні у найвідповідальніший час в її історії, а також три волонтери, яких номінували українці.

Відверто з волонтерами

З якими проблемами й досі стикаються волонтери в Україні?

— Вигорання. Ми вже понад дев’ять місяців у війні. Волонтерство на початку війни було реактивним, коли акумулювали всі ресурси й допомагали з усіх сил. У такому форматі неможливо бути довго, тож багато людей стикнулися з вигоранням та відсутністю знань, як зробити добрі справи системними, — розповідає засновниця і керівниця БФ Клуб Добродіїв Марія Артеменко.

Крім того, за її словами, завжди потрібно пам’ятати, що для того, щоб віддавати, потрібно також і себе наповнювати. Як кажуть у літаках, вдягни спочатку кисневу маску на себе, потім допомагай іншим.

Читати на тему

Навіть героям потрібна “підзарядка” — що таке емоційне вигорання волонтерів та як його побороти

Що таке емоційне вигорання волонтерів, чому виникає та як йому запобігти — пояснила психологиня.

Зменшення ресурсів. Для того щоб продовжувати залучати допомогу фінансову, pro bono тощо, потрібно вже вигадувати активації, шукати додаткові можливості, крім уже відпрацьованих, і залучати ресурси за кордоном, щоб продовжувати діяльність.

На це потрібна як додаткова енергія для ривка, так і додаткові знання, як це робити.  

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Клуб Добродіїв (@dobrodiy.club)

Погоджується з таким твердженням і співзасновниця БФ Миротворці України Валентина Полончевська: 

Труднощі тільки у зборі грошей. Запити військових перевищують надходження грошей.

Також Марія Артеменко додає, що наразі ускладнена робота волонтерських хабів і локацій у зв‘язку з відключенням електроенергії, можливим блекаутом та іншими технічними викликами.

А ось директор Департаменту стратегічних ініціатив фонду компетентної допомоги армії Повернись живим Іван Науменко зауважує, що труднощів насправді чимало. І вони геть різні.

— Особисто я б виділив дві — згасання фінансових можливостей благодійників та неможливість одномоментно закрити потреби війська, навіть за наявності коштів.

Час — ось що все одночасно і полегшує, і ускладнює. На виготовлення тих самих безпілотників, одного з найчастіших запитів фронту, потрібен час.

За кожним закритим збором із тих самих розвідувальних БПЛА стоять контрактування, купа юридичних питань, оплата і власне виготовлення.

Але у фонду ще не було викликів, які б ми не могли розв’язати. Тож я щиро вірю, що наша спільна з тисячами благодійників справа й надалі компетентно та ефективно наближатиме перемогу України. Зрештою українці — ті, кого не налякаєш жодними складнощами, — підсумовує Іван.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений ???????? Повернись живим (@savelife.in.ua)

ГО Землячки також поділилася своїми думками щодо цього. 

— Щодо інших нічого сказати не можу, але в нас усе окей. Авжеж є бюрократія, але без неї ніяк. 

Є круті партнери, багато українців є небайдужими й допомагають, підтримують хто чим може.

Хтось шоколадки відправить захисницям, хтось шкарпетки зв’яже на передову, хтось 1000 грн задонатить на форму, хтось 5 грн.

Є компанії, які самоорганізовуються і проводять внутрішні збори, а потім частково фінансують пошив жіночої військової форми. Кожен з цих людей — волонтер.

— З наближенням холодів і зими волонтери щороку відчувають зменшення підтримки від тих, хто раніше активно допомагав у боротьбі з російським окупантом. На це впливають і втома, і збільшення витрат на оплату комунальних послуг або ріст цін, — ділиться з нами благодійний фонд UAnimals.

Війна — це виклик та іспит нації, наскільки вона готова до боротьби. І підтримка держави тут має відігравати свою роль у спрощенні руху грошових коштів і ввезенні товарів з-за кордону.

На переконання UAnimals, не менш важливим фактором є усвідомлення того, що спокій і тиша у твоєму населеному пункті — це саме завдяки тому, що фронт тримають відважні військові, а небо захищає ППО. Тому фактор “у мене спокійно, а значить не потрібно нікому допомагати” не має існувати у наш час взагалі.

Що мотивує співробітників фонду залишатися в Україні й допомагати військовим?

— Фонд Повернись живим працює з 2014 року, чимала частина нашої команди — ветерани й ветеранки російсько-української війни. У нас немає випадкових людей, тому важко виділити щось одне, але, певно, усіх нас мотивує жага наблизити перемогу, побачити її та відчути, — розповідає Іван Науменко.

Валентина Полончевська теж додає, що їхній фонд Миротворці України існує з 2014 року, і з моменту повномасштабного вторгнення багато членів фонду пішли на передову.

Що мотивує? Не знаємо, але виїхати з країни — ніхто цієї думки не припускав.

Що для вас волонтерство?

— Бути волонтером — це зізнання в любові Україні. Коли робиш щось хороше безкорисливо, то Всесвіт допомагає. Приєднуються круті люди, і все складається, — зізнаються у ГО Землячки.

Бути волонтером — це вміти віддавати тепло, не чекаючи нічого взамін.

Марія Артеменко з Клубу Добродіїв каже, що це добровільна участь в соціальних проектах.

Волонтерство — це коли ти присвячуєш свій час добрим справам або ж додаєш голосу важливим ініціативам. Ти також можеш підсилювати своїм талантом благодійні, громадські організації або волонтерські спільноти.

За словами Олени Дьоміної, волонтерство — це поклик душі. Коли тобі хочеться себе пожаліти, то є найкращі ліки. Це поклик серця, по-іншому не буває. Коли відчуваєш у цьому потребу.

Благодійний фонд UAnimals вважає, що волонтерство — це насамперед про довіру та відповідальність.

• Довіру тих, хто підтримує нашу діяльність матеріально, та тих, хто розраховує вчасно отримати допомогу.
• Відповідальність — дійсно допомогти та відзвітуватися про це. 

Окрім того, у волонтерів завжди є страх не доїхати вчасно на евакуацію, коли вже буде нікого евакуйовувати, та біль, що не завжди можеш допомогти вижити всім тваринам, особливо біля лінії фронту чи в окупації.

Порятунок життів беззахисних тварин, які не можуть про себе подбати, — це те, що нами рухає та не дає опускати руки. Особливо з настанням холодів і коли російський окупант знищує нашу критичну інфраструктуру.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений UAnimals (@uanimals.official)

Відзнака Гуманітарним силам України

Відзнаку Гуманітарним силам України отримали 30 фондів у десятьох категоріях:

Допомога ЗСУ: ГО Help Army, БФ Миротворці України, БФ Армія SOS, БФ Мир і Ко.

Допомога захисницям: ГО Землячки.

Гуманітарна допомога: ГО Елеос-Україна, БФ HopeUA. 

Допомога дітям: БФ Клуб Добродіїв, БФ Миру і Добра, БФ Крила надії.

Допомога людям поважного віку: БФ Життєлюб, БФ Онуки.

Допомога тваринам: Гуманістичний рух UAnimals, ГО Елемент життя. 

Медична допомога: БФ Свої, БФ Андрія Шабанова Ти не один, Волонтерська сотня Доброволя, ГО Ініціатива Е+, Перший добровольчий мобільний шпиталь ім. Миколи Пирогова.

Допомога в регіонах: БФ Корпорація монстрів (Одеса), ГО Зміни Білу Церкву, Волонтерський центр Квазар (Львів), ГО Молодіжний центр Волині (Луцьк), ГО Легенда Поділля (Кам’янець-Подільський). 

Регулярна допомога (фонди, що регулярно співпрацюють з Гуманітарною поштою України від 2014 року): БО Повернись живим, ГО Народний тил, БФ Крила фенікса. 

Потужна сила: Благодійний фонд Сергія Притули, ГО Аеророзвідка, Фундація Дім Рональда МакДональда в Україні.

Відзнаки вручали представники української влади, журналісти та лідери думок. Зокрема, міністерка соціальної політики України Оксана Жолнович, снайперка ЗСУ Євгенія Емеральд, адвокат і військовослужбовець Масі Найєм, головна редакторка онлайн-видання Українська правда Севгіль Мусаєва, головний редактор журналу та сайту НВ Віталій Cич, а також співзасновники Нової пошти Інна Поперешнюк та В’ячеслав Климов.

Також Відзнаку Гуманітарним силам України отримали три волонтери, яких українці найчастіше згадували на сайті проекту і пропонували відзначити їхню діяльність під час повномасштабного російського вторгнення в Україну:

1. Олена Дьоміна — вчителька з Миколаєва, яка після 24 лютого влаштувала у своїй школі волонтерський штаб, що допомагає родинам переселенців, людям поважного віку та бійцям ЗСУ на Миколаївському напрямку.
2. Алім Бодня — волонтер із Дніпра, який з 2014 року допомагає українським військовим і цивільному населенню гуманітарними наборами речей для нагальних потреб і смаколиками.
3. Артем Марченко — засновник благодійного фонду з Кременчука, який допомагає їжею, інсуліном та засобами гігієни бійцям ЗСУ, родинам переселенців та дітям до п’яти років.

Нагадаємо, раніше ми детально розписували про те, як стати волонтером в Україні, щоб допомагати армії чи цивільним.