Чи можна купити кров або заморозити її вдома? Незручні питання про донорство, які ми поставили замість тебе

14 червня відзначають Усесвітній день донора. У матеріалі ми розповімо тобі усе, що важливо знати про переливання крові та донорство.

На початку повномасштабної війни українці кинулися до центрів переливання крові, щоб допомогти бодай у такий спосіб. Але згодом охочих знову поменшало. 

Та й міфи, якими оповита тема донорства крові, для багатьох діють, як запобіжник. Приміром, про те, що донори можуть “легко підхопити СНІД” чи здавати кров є сенс лише тим, у кого вона “універсальна”. То чи справді буває універсальна група крові та чи впливають донації крові на омолодження організму, ми розпитали в координаторки всеукраїнської платформи ДонорUA Людмили Лінник.

— Чи можна купити кров для переливання?

— Кров неможливо виготовити на заводі, це унікальна рідка тканина. Здати її може тільки одна людина для іншої, тож на сьогодні законних способів купити кров в Україні немає. 

— Чи можу я заморозити кров вдома?

— Ви можете заморозити кров вдома і потім використати її на кров’яну ковбасу. 

Людську кров не заморожують, її розділяють на компоненти — еритроцитарна маса, плазма і тромбоцитарна маса. 

Еритроцити — це червоні кров’яні тільця, які відповідають за перенесення гемоглобіну. Їх не заморожують. 

Якщо їх заморозити, вони загинуть.

Їх зберігають за відповідної температури у відповідному консерванті від 28 до 42 діб.

Якщо цю еритроцитарну масу не використали, її утилізовують.

Плазму крові заморожують. Є таке поняття, як карантинізація плазми. Шість місяців її витримують заморожену в карантині, через півроку роблять повторне тестування. Якщо не виявлено ніяких збудників, вірусів, захворювань, то її далі можуть використовувати для переливання пацієнтам.

Зрозуміло, що вдома ніхто не може виготовити плазму, бо це складний високотехнологічний і дороговартісний процес. 

— Чи існує штучна кров та чи можна її переливати людині?

— Зараз вчені почали працювати над так званими замінниками крові. Це не повноцінна штучна кров, це замінники. 

Основна функція крові — транспортна. Тобто кров має донести поживні речовини та кисень до тканин і клітин людського організму. 

Зараз вчені виробили такі ліки, які замість крові транспортують кисень до тканин, але насправді жодна медицина світу, навіть найрозвиненіша, не дійшла до того, щоб повністю і навіть частково відмовитися від переливань.

На цей час людську кров неможливо замінити нічим на 100%. 

— Чому людям не можна переливати кров від тварин? Роблять же пересадки серцевих клапанів, нирки від свині.

— Це питання до дослідників крові, але навіть питання пересадки нирки від свині поки що є досить дискусивним.

Але якщо чисто в теорії це розглядати, то завдання нирки — відфільтрувати кров, вивести з організму шкідливі речовини. Завдання крові дещо інше, склад крові інший. Це просто непорівнювані речі. 

— Чому не можна переливати кров одного резусу, але різних груп?

— Якщо простими словами, тому що буде резус-конфлікт і гаплик. Різні групи крові несумісні.

Раніше було поняття “універсальна група крові”, яку можна комусь лити. Зараз таке переливання крові взагалі не роблять.

Переливають чітко: група — на групу, резус — на резус. Все. 

Все інше є потенційно небезпечним для здоров’я реципієнта. Резус-конфлікт — це серйозно.

Читати на тему

Кров знає про вас усе! Що таке health-tech платформа моніторингу самопочуття

— Багато людей вважають, що здавати кров небезпечно, адже нібито можна підхопити СНІД. Давайте разом зруйнуємо цей міф.

— У центрі крові використовуються абсолютно всі стерильні одноразові системи. Неважливо, що людина здає — плазму, тромбоцити, еритроцити — її підключають до одноразової системи, яка розпаковується в присутності пацієнта, з якою ніхто не контактував. Лікар працює в стерильних рукавицях і так далі, і так далі. 

Інша справа, коли в людини забрали кров і її комусь переливають — тоді заразитися на СНІД можна, але це трапляється один раз на сто мільйонів випадків (умовно — ред.).

Кров тестують, але є таке поняття, як серонегативне вікно — коли людина вже інфікована, але жодна тест-система світу цього не покаже. 

Тому для того, щоб уникнути інфікування пацієнтів (не донорів!), є багато протипоказів. Наприклад, шість місяців після татуювання, пірсингу, операції не можна здавати кров. Бо під час татуювання тебе могли заразити СНІДом, ти про це ще не знаєш, тест-системи ще не показують, але ти вже заразний. Тому так багато протипоказів.

Донор у цьому випадку не ризикує нічим. Люди, які вірять у цей міф, просто малоосвічені.

— Чому не можна здавати кров після видалення зуба? 

— Після видалення зуба не можна здавати кров десять днів. Чисто теоретично в стоматології нас теж можуть заразити. 

Але СНІД — це якась така лякалка з 90-х. Насправді гепатит В і С набагато більш поширені та небезпечні.

На гепатит можна заразитися у стоматолога, на манікюрі, але його зараз, мабуть, роблять 95% жінок. І щоразу, коли жінки роблять манікюр, вони потенційно ризикують бути заражені гепатитом. 

— Кажуть, що не можна здавати кров під час менструації. Чи дійсно це так?

— За новим протоколом, менструація не є протипоказом. У попередньому медичному протоколі було виписано, що п’ять днів до менструації, під час менструації та п’ять днів після менструації кров здавати не можна. Зараз є новий протокол допуску до донорства, де менструація не згадується взагалі. 

Але більшість центрів крові поки що все одно працюють за старим протоколом і жінок під час менструації не приймають. 

До цього треба підходити раціонально. Менструації бувають різні. Буває, коли жінка не може з ліжка встати, бо в неї вони болісні, рясні, інтенсивні тощо. А бувають такі, що якби не треба було змінювати засіб гігієни, жінка б і не знала, що в неї критичні дні. Все дуже індивідуально. 

Якщо в жінки менструації помірні, нормальні, вона себе добре почуває, в неї нема побічних ефектів у вигляді болю — тоді, будь ласка, можна здавати кров.

Під час менструації жінка втрачає максимум 30 мл крові — це насправді нікчемна кількість. І ті виділення, які виходять, це слизова оболонка, це не кров. 

Але треба дивитися по організму. Якщо жінка схильна до анемій, наприклад, або після менструації почувається виснаженою, ослабленою, звісно, краще дочекатися, доки організм і гормональний фон відновиться.

Але в принципі це не протипоказ. З повним переліком протипоказів для донорства крові можна ознайомитися тут. 

Читати на тему

”Що робити, якщо через постійний стрес затримуються місячні або йдуть занадто довго?”

Під час тривалого стресу у жінки може збитися менструальний цикл. Гінеколог розповідає, що з цим робити.

— Існує теза про те, що в донорів крові після процедури послаблюється імунітет і потім людина може легко захворіти. Чи це правда? 

— Ні, це абсолютно не правда. Радше, з точністю до навпаки. 100% підтверджених наукою фактів про те, що кроводача зміцнює імунітет, немає, але суб’єктивні спостереження донорів працівниками центрів крові підтверджують: люди, які здають кров регулярно, хворіють набагато менше. 

Наш організм дуже розумний. Кров тече по венах, по судинах, по артеріях, і коли ми втрачаємо кров завдяки кроводачі, організм розуміє, що йому потрібно дуже швидко наповнити кров’яне русло. Відбувається відтік крові від внутрішніх органів: печінка, легені, нирки і так далі, аби швидше наповнити кров’яне русло, щоб організм “заспокоївся”, що з ним усе добре. 

Це й призводить до так званого омолодження організму. Перезапуск, перезавантаження всіх внутрішніх систем. 

Це продукує покращення імунітету, роботи внутрішніх органів.

Більш того, донори — це люди, які апріорі ведуть здоровий спосіб життя: правильно харчуються, не вживають алкоголь (адже не можна здавати кров, якщо ти зловживаєш алкоголем), не вживають жирної їжі і так далі, і тому подібне. 

Донори — це в принципі здорові люди. 

Але щоб був прямий зв’язок між кроводачею і посиленням або навпаки зниженням імунітету — цього поки не доведено. 

— У мене “некорисна” кров, бо я їм багато фастфуду та солодкого. Тому і не здаю кров. Це теж байка? 

— Людина може вживати все, що завгодно. Єдине — вона має дотриматися дієти донора за 48 годин до кроводачі. 

До переліку страв, які не варто вживати перед донорством крові, відносимо фастфуд, смажену їжу, копчене, гостре, жирне м’ясо, молочну продукцію, яйця (білковмісні продукти) тощо.

Це така вуглеводна рослинна дієта, пісна. Хоча м’ясо можна, але нежирних сортів і відварне.

Дуже важливий момент. Дуже часто донори, особливо початківці, про це забувають. Коли ми йдемо здавати аналіз крові — треба йти на голодний шлунок. Але коли ми говоримо про здачу крові як донора, обов’язково треба поснідати з дотриманням дієти донора (це може бути каша на воді, печиво, тости без масла, сиру). 

На голодний шлунок здавати кров не можна. Елементарно, донору стане зле. 

Слабкість, нудота, запаморочення голови, навіть непритомність — такі наслідки матиме донація крові на голодний шлунок. 

Крім того, донорові слід дотримуватися питного режиму перед процедурою — вживати напередодні та в день кроводачі достатньо рідини. 

— Чи можуть курці бути донорами крові?

— Курці можуть бути донорами крові. 

Єдина засторога — потрібно утриматися від куріння за дві години до і дві години після кроводачі.

Це утримання важливе для самого донора, тому що навіть за спостереженнями: якщо людина здала кров і одразу вийшла закурила — вона може втратити свідомість. Адже куріння викликає звуження судин, а організм після кроводачі “трошки на стресі” і намагається заповнити кров’яне русло. Тож куріння дає надлишкове навантаження на організм після донорства. 

Алкоголь — потрібно утриматися від споживання за 48 години, а ліки — за 72 годин. 

Читати на тему

Розбираємо питання про вино, які соромно поставити вголос

Ми з видавництвом Vivat зібрали декілька порад, як не розгубитися, побачивши винну карту, і правильно підібрати вино.

— Скільки часу організму потрібно в середньому, щоб відновитися після донорства крові? 

— Якщо ми говоримо про відновлення сил, енергії і так далі, то є донори, які здали кров і поскакали займатися спортом. Є донори, які здали кров і завтра їм треба полежати, поберегти себе, не займатися спортом. Все дуже індивідуально.

До речі, за законом наступний день після донорства крові — вихідний. 

Що стосується відновлення крові. Якщо людина здає плазму, то вже за два тижні вона знову може здавати кров. 

Цільну кров вона може здавати через 60 днів. 

Це той безпечний інтервал, коли кров повністю відновлюється і набуває такої кількості й такого об’єму, відновлюється рівень гемоглобіну, що людина може стати донором повторно безпечно. Теоретично, вона може й раніше, але тут є ризик для самого донора. 

Після здачі плазми через 14 днів можна наступний раз здавати плазму. Так само і для здачі тромбоцитарної маси. 

— Як допомогти організму відновитися після донорства крові? 

— Тут йдеться передусім про правильне і збалансоване харчування, от і все. 

Якогось особливого чи посиленого харчування не потрібно. Колись ходили міфи про те, що донору потрібно пити червоне вино чи їсти сиру печінку — це абсолютно ніяк не стосується здоров’я. Якщо хочеться — їжте, звісно, але це не пришвидшить відновлення організму після кроводачі. 

Звичайно, якщо донор сьогодні здасть кров, а завтра вирішить зайти у лікувальне голодування або суворий піст — цілком імовірно, що буде відновлюватися повільніше. 

Знову ж таки, наш організм дуже розумний. Коли нам чогось бракує, організм це поповнює. 

— Як в умовах війни дізнатися, де є потреба у донорській крові? 

— Центри переливання крові є практично в кожному обласному центрі й дуже часто при районних лікарнях. 

Але під час війни система крові, служби крові є державною таємницею, а центри крові — режимними об’єктами. 

Тож зараз єдиний ефективний спосіб — зареєструватися донором резерву на сайті donor.ua. 

— Яка ситуація з кров’ю зараз? Чи вистачає донорів та чи зменшилась потреба у донорській крові, якщо порівняти з початком війни? 

— Ми зіткнулися з тим, що в лютому – березні була масова хвиля. Донори масово йшли, штурмували центри крові, їх приймали цілодобово. Були черги, скандали, доходило до істерик. Всі пішли на хайпі. Хтось у телевізорі брякнув: якщо ви не можете воювати, йдіть здавати кров. Всі дружно піднялися і пішли здавати кров.

Це абсолютно нездорова ситуація, тому що крові треба стільки, скільки треба. 

Її неможливо заготувати більше, ніж можна законсервувати, зберегти й потім видати. Адже кров має дуже короткий термін придатності.

Центри крові були змушені обмежувати донорів, не допускати до кроводачі, розвертати людей, просити прийти пізніше. 

Зараз цей ажіотаж пропав настільки, що ми знову скотилися до дефіцитів крові багато де. 

Але я скажу так: в Україні дефіцит крові був завжди. І кров потрібна завжди — не тільки тоді, коли в країні воєнний стан. 

Люди іноді дуже сильно розчаровуються, коли дізнаються, що насправді 90-95% крові піде не військовим, а цивільному населенню, тому що ніхто не скасовував рак, ускладнені пологи, автокатастрофи, побутові чи виробничі травми. 

Це пацієнти, які потребують крові. Так, військові теж, але вони просто додалися.

— Яким має бути донорство? Ваше побажання для всіх охочих долучитися до донацій крові. 

Донорство має бути свідоме, донорство має бути розумне, раціональне і плановане. Не раз в житті, коли стається щось таке, як війна. 

Найцінніший донор — це донор регулярний, який приходить здавати кров хоча би двічі – тричі на рік. Ми знаємо, що ця людина точно обстежена, нічим не хворіє, здорова, веде активний спосіб життя і така кров безпечна. 

Тож читай докладніше, як стати донором крові, за посиланням та бери участь у донаціях. Це й справді рятує життя! 

---

Нагадаємо, раніше ми розповідали про гінекологічні проблеми у жінок. Про що мовчать жінки і чому не варто боятися йти до гінеколога, читай у матеріалі за посиланням.