Через війну багатьом українцям довелось починати бізнес з нуля. Удома, де тепер небезпечно, залишились проекти, у які вони вкладали сили, кошти та велику частину життя.
Люди врятувалися від війни, отримали прихисток і нині продовжують працювати. Утім довелось починати все з початку.
У рідному Краматорську Леонід мав два барбершопи, де одночасно працювало вісім майстрів. Барбер має за плечима десять років професійної діяльності.
Проте Леонід остаточно вирішив покинути місто після того, як у Краматорську ракетами обстріляли залізничний вокзал. Тоді загинуло з десяток людей, ще більше — дістали важкі травми.
Чоловіку вдалося вивезти до Івано-Франківська перукарське крісло та деякі інструменти. Решту треба купувати, але все дорого. І хоч клієнтів поки небагато, бо ж приїхав сюди тільки три тижні тому, бізнесмен не опускає руки та шукає можливості для розвитку.
Харків’янка Юлія без сліз не може згадувати найважчі вісім днів свого життя, коли доводилось сидіти в бомбосховищі під постійними обстрілами.
Вона з чоловіком та сином тікала у Вінницю через блокпости, які щогодини розстрілювали російські окупанти. На новому місці Юлія відроджує свій бізнес — у Харкові мала кілька студій краси.
Хоч жінка була переконана, що у війну людям не до зовнішності, нині має клієнтів на тиждень уперед. Проте все одно мріє повернутися в рідний Харків, де залишилось усе життя.
Сьогодні кожен має ефективно працювати на своєму місці. Чималу роль відіграє саме економічний фронт, успіхи на якому підтримують Україну. Читай поради керівникам, як налагодити роботу під час війни.