Корови, які під час окупації врятували село від голоду, нині ледь животіють. Тваринам нічого їсти. Власниця молочного підприємства Юпітер, що в селі Хотімля на Харківщині, вимушена позбутись частини худоби, щоб врятувати решту.
Корови худі й змучені, заготовити сіно під час окупації не змогли. Та навіть зараз, після звільнення, придбати корм нереально. Водії просто відмовляються туди їхати — мости підірвані, об’їзд — суцільне бездоріжжя. До того ж небезпечно через обстріли.
Наталія Коваль за кілька років разом з чоловіком створили ферму на 700 корів. Виготовляли молоко найвищого ґатунку, яке купували для дитячої молочної кухні та провідної міжнародної компанії.
Робили також сири і йогурти. Створили пекарню, кондитерську і майстерню, де ділились своїм досвідом.
В окупації майже сотня тварин загинула. Тепер фермери надоюють удесятеро менше молока, ніж до 24 лютого.
Треба щонайменше рік, щоб досягти попередніх показників, каже фермерка. Але вже сьогодні тварин нічим годувати. Кормів лишилося на місяць.
Заготовити сіно під час окупації не могли — земля замінована. До того ж власної техніки немає, а в сусідніх господарствах вона покрадена або спалена.
Попереду важкий шлях, але пані Наталія вірить, що вдасться все подолати! Вона шукає підтримки українських і міжнародних партнерів, і вдячна всім, хто допоможе врятувати тварин.
Спочатку я думала, що нас відштовхнули на рік, але зараз я розумію, що ми відкотилися років на п’ять. Але я впевнена, що ми переможемо і зможемо все відновити!
І будуть в нас і школа-майстерня, і будуть до нас приїздити, — впевнена Наталія.
Щоб підтримати фермерство та врятувати тварин, можна переказати кошти на цю картку:
Повномасштабне вторгнення Росії зруйнувало не один бізнес українців. Яскраве свідчення тому — історія фермера Сергія Свириденка, який двічі тікав від війни. Читай, як він заснував ферму та як пройшов переїзд.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!