Лейтенант Дмитро Чавалах — із сотні тих українських бійців, які серед перших зустріли ворога перед Херсоном й тримали стратегічний Антонівський міст. Його вважали загиблим й навіть присвоїли Героя України посмертно, але йому, важкопораненому, вдалося вижити. А згодом із кількома побратимами — дивом вибратися на рідну Хмельниччину. Після шпиталів і реабілітації він хотів повернутися на службу, але лікарі не дозволили. Тепер 28-річний лейтенант вчиться на психолога. Свого героїзму він не визнає — каже, що просто виконує свою військову роботу та боронить рідну країну. І робить це ще з 2014 року. Дмитро згадує: під час просування російських військ територією України, ті кидали по ВСУ авіацію. Через деякий час нам сказали, що ми в оточенні ворога і його десант уже на Антонівському мості. Тоді із бригадою, в якій воював Дмитро, повністю зник зв’язок, тож багатьох військових помилково вважали загиблими. Надії на те, що Дмитро вижив, не мали вже і його батьки. Але хлопці змогли прорватися з оточення — подекуди на відстані кількох метрів від ворога. — У нас було 17 поранених, серед яких і я, та четверо загиблих. Читати на тему Для тутешніх людей — це відкрита рана: як Грузія опікується українськими переселенцями Валентина Марджанішвілі — українка, яка вже 40 років проживає у Тбілісі. Вона розповіла про ставлення до українських біженців у Грузії. Чоловік розповідає, що тоді його непритомного та інших військових переховували херсонські партизани, а лікарі надавали допомогу. Як саме військовим вдалося вибратися з-під окупації Дмитро не може розповісти, бо там й досі перебувають люди, які допомогли їм врятуватися. Лише чекає перемоги, аби порибалити зі своїми рятівниками. Прийде час і ми дізнаємося ще не одну історію звільнення, деблокади чи наступу українських військових у цій війні. Одну з таких історій розповів інших Герой України, який вертольотом прорвався до Маріуполя. Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами! Теги: війна в Україні, Життєві історії, українські військові Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Для тутешніх людей — це відкрита рана: як Грузія опікується українськими переселенцями Валентина Марджанішвілі — українка, яка вже 40 років проживає у Тбілісі. Вона розповіла про ставлення до українських біженців у Грузії.