В Одесі вперше від початку повномасштабної війни перейменують вулицю на честь загиблого українського воїна. Невдовзі топонім, названий ім’ям російського генерала Бочарова, стане вулицею Героя України Владислава Бувалкіна. Дружина загиблого воїна Маргарита розповіла про те, як відбувся процес перейменування вулиці та про ставлення до героїв України в країні. Про перейменування вулиць Люди живуть десятиліттями на одній вулиці та не знають, звідки походить її назва. Зараз, коли дали завдання переназвати близько 600 вулиць, є пропозиції назвати якусь Цукрова, наприклад. І це в той час, коли є пропозиції назвати на честь героїв України. Хтось сперечається, чи варто змінювати назви та хто більш гідний, щоб вулиця мала його ім’я. Це не конкурс на випікання тортів. Це були люди, які пішли на фронт з розумінням, що завтра їх може не стати. І складно подумати, що можуть бути ще якісь варіанти, аніж дати вулиці ім’я героя. Не назвати вулиці на честь героя — це вже якесь невігластво. — Щодо вулиці Владислава Бувалкіна, рішення було ухвалене одразу. Не розумію, чому щодо інших вулиць затримуються, тому що всі — найдостойніші з українців. Читати на тему Пішов на прорив російського десанту та вивів бригаду з оточення! Історія Героя України Дмитра Дозірчого Дмитро Дозірчий розповів про перший день повномасштабної війни та зустріч з російським десантом. Завжди говорила Владиславу, що він найбільш гідний. Проте він дуже скромна людина, тому казав, що таких як він, багато. Він не був військовою людиною, але жодна його нагорода не була номінальною. Він бачив своїм домом Україну. Не свою квартиру чи двір, а цілу країну. Тому, щойно розпочалася війна на Донбасі, він оббивав пороги військкоматів. Владислав був у Довжанському котлі. Він розповідав, що тоді перед виходом вони з другом знайшли одне яблуко та поділили на двох. А зелений коридор виявився оманою і почався бій довжиною у півтори доби. Пізніше він казав, що поки йде війна, він не може залишити службу. Він не міг залишити побратимів та Україну, для яких він може бути корисним. Те, що з ним сталося, не могли сприйняти навіть чоловіки. Однак куля чи снаряд — не вибирають. Хороша ти людина чи ні, везуча, чи невезуча, правильно жив чи ні, вони летять за своєю траєкторією. Що кожен українець може зробити для перемоги До снаги кожен має взяти на себе відповідальність. Якщо хтось воює, то інший має крутити дрони, плести сітки, випікати, готувати їжу. І якщо ти шукаєш, то обов’язково знайдеш, чим будеш корисний. Просто потрібно починати робити хоч щось. Людям потрібно об’єднуватись: у когось є ідея, а в когось — руки. А якщо ми будемо думати, що якось відсидимось, то цю війну передамо своїм дітям. Також раніше ми розповідали історію Героя України Дениса Макаровського, який вивів із повної облоги Ізюма свою роту та інші підрозділи бригади. Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно! Теги: війна в Україні, Життєві історії, Одеса, українські військові Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Пішов на прорив російського десанту та вивів бригаду з оточення! Історія Героя України Дмитра Дозірчого Дмитро Дозірчий розповів про перший день повномасштабної війни та зустріч з російським десантом.