З початку повномасштабного вторгнення російські окупанти примусово вивозять людей з України до Росії. Українці тікають звідти до Грузії, Естонії тощо. Ми розповімо історії українських біженців, які пережили депортацію.
Вікторія — одна з тих, кого російські окупанти примусово вивезли з України в Росію.
Вони мене оточили, п’ятеро людей, і сказали, що я не вибиратиму, куди поїду.
З Росії їй вдалося втекти до Естонії за допомогою волонтерів. Таких, як вона, близько двох тисяч. Більшість — з Маріуполя. Вже на борту круїзного лайнера, який пришвартувався в Таллінні, біженці згадують всі жахи окупації:
Маріуполь… На березі лежать трупи, як колоди, повітря дуже важке. Води, світла немає, газу тим паче.
Російські окупанти людям не залишали вибору: помри або їдь в Росію.
Маріуполець Дмитро, якого російська влада хотіла депортувати з Ростова-на-Дону в Нижній Новгород, втік у Грузію.
Нам сказали, що ми можемо обрати, куди поїхати, у Запоріжжя чи Ростов. Але ти не можеш вибрати, бо там фільтрація.
За даними ООН, близько 1,7 мільйона українських біженців опинилися в Росії. Україна називає це примусовою депортацією на ворожу землю, що вважається воєнним злочином.
У фільтраційних пунктах українців роздягають, забирають телефони та документи.
Вони дивляться тобі в очі і починають гортати телефон, посміхатися. Інший паралельно розпитує.
За свідченнями біженців, вони чекали обіцяні десять тисяч рублів три місяці. На людей тиснули, щоб вони підписали документ із засудженням української влади та військових, тому дехто тікав з Росії, так нічого і не дочекавшись.
Раніше ми розповідали історію української стрілкині про мотивацію воювати.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!