Росіяни забрали у неї брата, маму та чоловіка, але не позбавила волі жити далі заради власних дітей — розповідь удови бійця полку Азов

Підступна війна Росії забрала в неї найрідніших людей – брата, маму та чоловіка, але не позбавила волі жити далі заради власних дітей, яких тепер в неї на руках троє.

У Запоріжжі знову стала мамою Тетяна – удова вояка полку Азов. Народила сина, назвавши його Іллюшею. Бо так хотів її Олексій. Біля пологового жінку зустрічали його побратими, які пообіцяли опікуватися родиною, що зазнала безмежного горя.  

Першими свого братика на руках мами Тетяни роздивлялися її дочки: чотирирічна Ганнуся та дворічна Віка. Жінка певнить – пологи пройшли нормально, звісно, зважаючи на її емоційний стан, адже перед тим, як Ілля з’явився на світ, Тетяна була змушена із малечею евакуюватися з окупованої території з-під Маріуполя та дізналася про загибель чоловіка та мами.

Свою останню розмову з Олексієм, який до останнього бився з рашистами на Азовсталі, вона добре пам’ятає.

19 квітня ми з Олексієм розмовляли. Він казав, що йдуть на завдання. І через шість днів з’явиться. Та 21-го він загинув… Говорили тоді про те, як з дочками будем виїжджати, а ми саме збиралися до Запоріжжя; про те, як народжувати… про речі, які треба докупити.

За кілька днів потому на Азовсталі поклала своє життя й мама Тетяни – Наталя Луговська, яка була психологинею у полку Азов.

Туди вона пішла за покликом серця, бо війна забрала в неї 23-річного сина Юрія, брата Тетяни, який загинув на Донеччині ще 2018-го. Його поцілив ворожий снайпер.

Але обставини смерті своєї мами та чоловіка молода жінка не знає й досі.

Навіть я толком не знаю нічого. Там дуже важка ситуація, і я прекрасно розумію – вони не можуть відслідковувати кожного загиблого і розказувати члену кожної сім’ї, як загинули їхні рідні. Тому, ми просто чекаємо.

Азовці, які із квітами прийшли до пологового зустрічати дружину свого побратима, певнять – опікуватимуться цією родиною та допомагатимуть Тетяні.

– Вона дуже багато втратила на цій війні, а “азовська” сім’я у нас велика. Це не тільки бійці, це їх діти, їх родини в цілому. Тому ми намагаємося піклуватися про всіх, — каже азовець Кирило.

Росіяни забрали у неї брата, маму та чоловіка, але не позбавила волі жити далі заради власних дітей — розповідь удови бійця полку Азов / 2 Фотографії

Сама ж Тетяна сподівається, що її Іллюша буде у чомусь схожий на дядька, бабусю та батька, і саме це, каже, надає їй сил жити далі.

Не можна здаватися! Треба боротися! І це показали не тільки моя мама, не тільки мій чоловік, не тільки мій брат, а й ті хлопці, які зараз знаходяться на Азовсталі.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, як Азов продовжує захищати Маріуполь у пекельних умовах.