Ікони з-під руїн. До Львова привезли церковні реліквії, які українським військовим вдалося врятувати з-під завалів будинку в Бахмуті. Деякі навіть самотужки відновлювали бійці, поки не відправили до гарнізонного храму. Іконам понад 100 років, читай, як українські військові врятували та відновили ікони в Бахмуті. Українські військові врятували та відновили ікони в Бахмуті — То було напередодні Великодня і це було для нас якесь диво. І ті ікони потім служили для нас не тільки щитом, який закривав нас від обстрілів, але й для свята великого, тому я вважаю, що це дійсно було диво, — каже військовослужбовець на псевдо Друг Лютий. Військовий на псевдо Друг Лютий пригадує, як зі своїм побратимом Шамілем знайшли під руїнами будинку чотири ікони. Кажуть, тоді мали завдання від командира — знайти і облаштувати спостережний пункт в напівзруйнованому будинку. В момент, коли військові там перебували, почався масований артобстріл. Це були бронежилети, з тим всім просто ми пожертвували собою заради того, щоб винести ті ікони і зберегти їх. Зброю ми б і так не винесли, приклали до себе і виносили, — каже Друг Лютий. — Як військовослужбовці — виконали свій військовий обов’язок, як християни — виконали свій християнський обов’язок, як громадяни України — виконали обов’язок зі збереження культурної пам’ятки, — каже військовослужбовець на псевдо Шаміль. Невдовзі після порятунку ікон, будинок згорів. Про врятовані реліквії командир групи дізнався вже згодом. Каже, пишається бійцями, які навіть у такий важкий момент проявили свою духовність. Попри те, що військові були “на нулі”, все ж зберегли ікони і навіть самотужки відреставрували одну з них. Читати на тему Жодного підопічного не покинув! Вражаюча історія керівника хоспісу для маломобільних людей Олексій Заморений, пастор та волонтер, допомагав самотнім людям з тяжкими хворобами. Навіть заснував свій хоспіс. Для них це було цінність, і для мене теж. Ікони стояли над нашим обіднім столом. Ми провели з ними Великдень, для когось це було також втілення чогось духовного, — каже командир Сергій Лейченков. Після приїзду з фронту військові вирішили передати ікони у Львівський гарнізонний храм святого Петра і Павла. Визначити точні дати створення ікон, кажуть реставратори, складно. Ймовірно це середина 20 століття. Під час детального огляду фахівці помітили, деякі ікони реставрували самі ж власники. Ми можемо сказати, що безпосередньо для якоїсь людини вони були цінним скарбом, і можливо, якісь ікони передавалися в спадок, — каже реставратор Арсен Шпак. У храмі ікони пробудуть ще якийсь час, згодом їх перемістять у музей храму. Священнослужителі не виключають можливості проведення виставки реліквій в інших містах і навіть за кордоном. Раніше ми розповідали про військового, який втратив руки і ногу та потребує допомоги. А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше! Теги: війна в Україні, Життєві історії, українські військові Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Жодного підопічного не покинув! Вражаюча історія керівника хоспісу для маломобільних людей Олексій Заморений, пастор та волонтер, допомагав самотнім людям з тяжкими хворобами. Навіть заснував свій хоспіс.