Ікони з-під руїн. До Львова привезли церковні реліквії, які українським військовим вдалося врятувати з-під завалів будинку в Бахмуті.
Деякі навіть самотужки відновлювали бійці, поки не відправили до гарнізонного храму. Іконам понад 100 років, читай, як українські військові врятували та відновили ікони в Бахмуті.
— То було напередодні Великодня і це було для нас якесь диво. І ті ікони потім служили для нас не тільки щитом, який закривав нас від обстрілів, але й для свята великого, тому я вважаю, що це дійсно було диво, — каже військовослужбовець на псевдо Друг Лютий.
Військовий на псевдо Друг Лютий пригадує, як зі своїм побратимом Шамілем знайшли під руїнами будинку чотири ікони. Кажуть, тоді мали завдання від командира — знайти і облаштувати спостережний пункт в напівзруйнованому будинку. В момент, коли військові там перебували, почався масований артобстріл.
Це були бронежилети, з тим всім просто ми пожертвували собою заради того, щоб винести ті ікони і зберегти їх. Зброю ми б і так не винесли, приклали до себе і виносили, — каже Друг Лютий.
— Як військовослужбовці — виконали свій військовий обов’язок, як християни — виконали свій християнський обов’язок, як громадяни України — виконали обов’язок зі збереження культурної пам’ятки, — каже військовослужбовець на псевдо Шаміль.
Невдовзі після порятунку ікон, будинок згорів. Про врятовані реліквії командир групи дізнався вже згодом. Каже, пишається бійцями, які навіть у такий важкий момент проявили свою духовність. Попри те, що військові були “на нулі”, все ж зберегли ікони і навіть самотужки відреставрували одну з них.
Для них це було цінність, і для мене теж. Ікони стояли над нашим обіднім столом. Ми провели з ними Великдень, для когось це було також втілення чогось духовного, — каже командир Сергій Лейченков.
Після приїзду з фронту військові вирішили передати ікони у Львівський гарнізонний храм святого Петра і Павла. Визначити точні дати створення ікон, кажуть реставратори, складно. Ймовірно це середина 20 століття. Під час детального огляду фахівці помітили, деякі ікони реставрували самі ж власники.
Ми можемо сказати, що безпосередньо для якоїсь людини вони були цінним скарбом, і можливо, якісь ікони передавалися в спадок, — каже реставратор Арсен Шпак.
У храмі ікони пробудуть ще якийсь час, згодом їх перемістять у музей храму. Священнослужителі не виключають можливості проведення виставки реліквій в інших містах і навіть за кордоном.
Раніше ми розповідали про військового, який втратив руки і ногу та потребує допомоги.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!