До 2022 року українці асоціювали Генічеськ із термальними джерелами й затишним морським курортом, але російське вторгнення змінило все.
Невелике містечко одним із перших зустріло ворога й увійшло в історію війни своїм неймовірним спротивом, героїчними протестами мешканців і подвигом померлого воїна Віталія Скакуна, який пожертвував собою, щоб зупинити ворожу танкову колону на шляху до міста.
Генічеськ став містом-символом перемоги 24 лютого 2022 року. Того дня колони російської техніки прямували до міста з Криму.
Всю Україну сколихнув героїчний вчинок нашого військового, який підірвав разом з собою міст, який веде до Генічеська, щоб не пропустити колону ворожої техніки.
Це був Віталій Скакун — матрос із Тернопільщини. Він разом з побратимом ще о четвертій ранку виїхав на позицію та повністю замінував автомобільний міст, який веде до міста. Військові відійшли на безпечну відстань та чекали команди, але підірвати міст не вдалося. Тож Віталій наважився підірвати замінований міст вручну.
За словами побратима, хлопець був готовий підірвати міст разом з собою, якщо доведеться. На жаль, так і сталося. Хлопець пожертвував життям, попри наказ командира відходити з позиції.
Ворожі колони не змогли швидко потрапити до міста, українські військові, які були в Генічеську, мали час, щоб передислокуватися та зайняти оборонні позиції. Ворогу, на жаль, вдалося взяти в окупацію місто, але героїчний вчинок Віталія зберіг життя багатьох його побратимів.
Жителі Генічеська не збиралися миритися з окупацію, влаштовували протести та демонстрували росіянам те, що їм тут не раді. Хоча мітинги теж не змогли вберегти місто від окупації, але змогли показати ворогу настрої населення. А під час спроб росіян провести так званий референдум партизани та рух опору Жовта стрічка розклеювали по місту проукраїнські плакати.
Українці не мають жодного бажання підкорюватися окупантам. Раніше ми розповідали про найсміливіші протистояння російським військовим.
А ще у Вікон є свій Telegram та Instagram. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!
Фото: Качуровська / Wikipedia