Дівчата — справжні мужні воїни: як жінки на фронті доводять щодня, що в Україні немає слабкої статі

Життя у лісі під щоденний гуркіт артилерії — українську землю разом із побратимами боронять хоробрі жінки.

Вони не бояться труднощів польових умов та сумлінно виконують свою роботу: хтось виносить поранених із поля бою та лікує недужих, хтось вміє смачно готувати, треті — воюють зі зброєю в руках.

Старша бойова медикиня першої танкової бригади Ольга ніяковіє перед камерою, але не боїться виносити з поля бою поранених. Вона тішиться, що поки роботи поменшало. Це вже не йде у порівняння з пекельним березнем 2022 року.

Випускниця житомирського медичного вишу вдягла однострій ще восени 2021 року, бо серед родичів — чимало бійців. Нині має за домівку бліндаж, а у важкому наплічнику тримає найбільш необхідне.

Тут турнікети лежать, звичайне знеболювальне. М’які ноші збоку завжди при мені.

Кожен бойовий вихід медикиня несе на собі понад два десятки додаткових кілограмів. Жінка ділиться, що не знає, як витримує вагу. Припускає, що просто звикла.

Так само, каже Ольга, вона звикла й до польових умов передової. Та наголошує, що у війську чоловіки та жінки — рівні.

У нас є гендерна рівність. Я тут спокійно живу.

Також тут працює пані Олена. Жінка годує побратимів смачненьким. У війську жінка служить понад рік за контрактом. Зізнається, що буває страшно. Та гуртом все одно легше.

Читати на тему

Воюють, щоб діти жили у вільній країні — як жінки на фронті забезпечують зв’язок та рятують життя

Історії українських жінок, які воюють на фронті.

Вояк на псевдо Технік запевняє, що їхні дівчата — справжні мужні воїни. Для хлопців вони наче сестри.

Вони дуже сміливі дівчата. Не кожна так зможе жити у польових умовах, у такий час, у стані війни. Як своїх рідних сестер люблять та поважають.

На пані Олену удома чекає двоє дітей. Та їй, зізнається, тут трохи легше, бо ж чоловік поруч.

А на пані Ольгу удома чекає семирічний син Тимофій, якого вона не бачила вже кілька місяців. Зізнається — прикро, що дитина росте без неї. Та нічого не вдієш.

Треба хлопцям допомагати зараз, а не сидіти ж десь, відсиджуватись.

Мрії на майбутнє досить прості — після перемоги України поїхати до батьків та зібратись за великим столом з усією родиною. Та Олена на псевдо Риж це лише планує, поки знаходиться на службі. Читай історію військової, яка у складі піхоти боронить цілісність нашої країни.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!