У деокупованому Ізюмі на Харківщині продовжують ідентифікувати тіла загиблих. Після того, як у звільненому місті знайшли масове поховання й закінчилася ексгумація тіл, слідчим треба підтвердити особи померлих.
Тому кілька днів поспіль до мобільної лабораторії йдуть родичі: мешканці Ізюму здають тест ДНК й лише після закінчення всіх експертиз вони зможуть поховати своїх рідних.
За перший день роботи мобільної лабораторії до неї прийшло 16 людей. Зараз на одну людину йде близько півгодини, а інколи навіть більше. Чимало часу на упізнання забирає збір свідчень та заповнення усіх необхідних документів.
Місцева жителька Юлія Татаринова розповідає, що її чоловіка паралізувало за тиждень до початку повномасштабної війни, тому не виїжджала.
Та коли він помер, то поховала спершу у себе у дворі, а потім приїхали окупанти та забрали тіло. Жінка говорить, що поховали його під номером, який навіть не назвали їй, тож тепер вона намагається знайти чоловіка.
І таких історій у черзі на упізнання ціла купа. Слідчі ж говорять, що вивчатимуть діяльність росіян, як спосіб вчинення війни, що і стала причиною великої кількості смертей мирних жителів, навіть якщо вони загинули не від снаряда чи кулі.
Усе це має стати доказами на Міжнародному кримінальному суді проти Росії, тож слідчі намагаються зібрати якомога більше доказів.
Ізюмське масове поховання — це не лише закатовані, загиблі під обстрілами, а й ті, хто не пережив окупацію.
З 450 тіл, що були ексгумовані у лісі, досі не вдалось ідентифікувати близько 200 осіб. Проте спиратися на записи у журналі ритуальників не можна, оскільки були випадки, коли замість чоловіка у могилі знаходили жінку.
Якщо родичі загиблого виїхали за кордон, то вони можуть здати аналіз ДНК самостійно. Детальна інструкція є на сайті Харківської прокуратури.
З продовольством одними з перших на звільнену територію Харківщини поїхали доброчинці з Дніпра. Читай, що розповіли волонтери про перші прохання мешканців звільненого Ізюма.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!