Якби стояв, він би мене вбив: як херсонці живуть в умовах дронового “сафарі”

Масовані обстріли диктують херсонцям нові правила життя — завжди мати під рукою турнікет та детектор дронів. Це одне з основних правил виживання.

Щодня ворог полює на місцевих із безпілотників, намагаючись убити чи покалічити. Росіяни також застосовують й іншу зброю, з якої щодня обстрілюють житлові квартали та цивільні об’єкти.

Як виживають херсонці під ударами дронів, розповіли в ефірі телемарафону.

Херсонці встановлюють свої правила виживання під ударами дронів

Ігор пригадує, як 29 червня його вполював на вулиці ворожий безпілотник. Чоловіка посікло уламками ноги.

— Вийшов з будинку, неподалік мене і наздогнав дрон, і я не встиг втекти. Після чого залишився на вулиці, надавав собі першу допомогу, перетягнув ногу турнікетом. Почув дрон. Спочатку сховався за кут, за стіл. Підіймаю голову, він високо висить.

Я зрозумів, що він мене засік, і коли вибіг із-за кутка і став тікати, він зробив скид. Якби я стояв, то він би просто мене вбив.

До лікарні чоловіка відвіз сусід, який став свідком чергового російського злочину. Він їхав повз в той момент, тож підібрав і відвіз до лікарні, надав допомогу і дочекався родичів Ігоря.

— Із собою в мене були мобільний та документи. Небайдуже ставився до мене. А після мене був ще один скид і поранила жінку, буквально через п’ять хвилин.

Сусід Ігоря по палаті Валентин так само отримав поранення через скид. Він проживає на схід від Херсона.

Буває, періодично треба на ринок за покупками з’їздити. Ну, я на велосипед, як то кажуть, 100 разів все було добре. А на 101-й вийшло, що догнав мене дрон.

Втекти від дрона на велосипеді, каже чоловік, неможливо. До медзакладу його доставили поліцейські. У Валентина посікло ноги. Ще один уламок влучив у тіло.

Поранених везуть до лікарні щодня з усієї області, каже завідувач хірургічного відділення лікарні. Інколи дві-три людини, а час від часу доволі масово: до десятка та більше.

Лише у червні через скид боєприпасів із дронів у Херсонській громаді загинуло семеро людей. Ще 107 отримали поранення, каже голова Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько.

Якщо брати за статистикою і за інформацію від наших військових, то за червень близько 80% дронових атак було подавлено.

Та навіть за такою ситуацією до обласного центру постійно виїжджають люди із селищ поряд з прибережною зоною. Ворог регулярно накриває їх зброєю. Нині в Херсоні проживає 22 тисячі внутрішньо переміщених осіб.

Читати на тему

На лівому березі — людожери: один день із життя звільненої частини Херсону

Обстріли Херсона не припиняються — як місто тримається під ударами.

Як діти в укриттях Херсона продовжують займатися творчістю

Загалом у Херсонській громаді є 560 укриттів. Це бомбосховища, прості сховища та модульні наземні укриття, що здатні захистити перехожих від уламків у разі атаки.

Чимало закладів у місті перемістилися у підвальні приміщення, а для дітей влітку діють гуртки у безпечних місцях.

Раніше Херсонський центр дитячої творчості мав власне приміщення. Його щоденно відвідували до 200 дітей. Нині від будівлі залишилися лише руїни. Попри все, продовжують займатися з дітлахами.

Світлана регулярно водить до гуртка десятирічну доньку Настю. Родина живе поряд з укриттям, де проходять заняття. Сюди ж приходять і під час російських атак.

Відволікаємось, стараємось не звертати увагу. Якщо вже дуже гучно падає десь близько, просто стараємося спускатися в сховище. Постійно в будь-який час можеш спуститися. Є кімната і для відпочинку, і для занять, і туалети.

Майже 5 тисяч разів ворог піддавав Херсон дроновим атакам лише за червень. І це, не рахуючи артилерію, КАБи та інше озброєння. Однак, люди, які тут залишаються, не хочуть виїжджати, хоча міська та військова адміністрації постійно організовують евакуаційні рейси.

Також читай історію Ірини, яка трималась в окупації Херсона завдяки ниткам і канві.

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!