Вони не проти колись пересісти на Леопарди, та поки вправно лупцюють окупантів на своїх Т-72. Танкісти на Запорізькому напрямку, які не мають нагальної потреби бути на передній лінії опору, методично шліфують свою майстерність.
Вишкіл на полігоні нині триває за екстремальних умов бездоріжжя вже другого для цих екіпажів березня війни. Більшість вояків відбиває навалу від самого її початку.
Тож, аби серед запеклих боїв не забувати про близьких, дехто з хлопців дає своїм танкам ніжні імена коханих.
Наприклад, грізна Таня, долаючи півметрову багнюку запорізьких степів, очолює бойову трійцю багатотонних машин, що ведуть приголомшливий фланговий вогонь поодинці та дуплетом.
26-річний навідник Сашко, коли назвав свій танк ім’ям нареченої, надіслав їй світлину. Каже, що вподобала.
Свою Тетяну він не бачив давно, бо роботи багато. А в цій броні Т-72 він від самого початку великої війни.
Сашко зізнається, що вже на фронті усвідомив, що найголовніше в житті — це час, який ти поруч із рідними. Він передає коханій вітання й обіцяє їй обов’язково повернутися.
Штурм позицій ворога — це важливий елемент ведення бою в місті. Дивись, як українські військові тренуються, щоб швидко та з меншими втратами звільняти українські населені пункти.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!