Ворог нещадно знищує Херсон, але в місто попри війну повертаються люди: створюють тут бізнес та навіть народжують.
Безпечних районів у Херсоні насправді немає. У середмісті обстріляний кожен другий будинок. Росіяни й дня не дають про себе забути — обстрілюють цивільних з артилерії, дронів та авіації. Тож місцеві кажуть, якщо півдня тихо — це щастя.
Місцева лікарка Ольга Чечина розповідає, що рух вулицями місто зранку досить інтенсивний, оскільки люди прямують на роботу, а ось після обіду — вулиці стають практично пустими.
Просто так з дому ніхто не виходить, адже здебільшого люди гинуть або дістають поранення саме на вулиці.
Місцеві поодиноких гостей міста просять бути уважними та прислуховуватись, чи не летить дрон. Адже саме їх найчастіше зараз використовує ворог для атак на цивільних.
Півтора місяця вони потроху нарощують темпи атак. Усе більше дронів залітає сюди. Вони цілеспрямовано атакують цивільних, — розповідає речник Херсонської ОВА Олександр Толоконніков.
У полудень на вулицях ще доволі людно, ринок працює. Одна з продавчинь розповідає, що возить рейсовим автобусом товар, вага якого інколи сягає 100 кілограмів. Коли йдуть обстріли, то чекає годину, а потім все ж таки їде працювати. Дині, наприклад, привозить з села Білозерка, яке закрите для преси через інтенсивність атак ворога.
Та попри те, що в Херсон журналістів пускають, деякі зустрічі доводиться переносити через активність ворожих дронів. Тож ближче до вечора місто порожніє. Тиша полонить не лише колись досить багатолюдні вулиці, але й пологові. Так, в єдиному перинатальному центрі на всю область плаче всього один новонароджений — маленький Богданчик. Його сім’я з одного з сіл Херсонщини.
Мама Галина каже, народжувати під час війни не боялася. Додає, що на початку вторгнення РФ їй було страшніше, бо продуктів в магазинах майже не було й доводилось голодувати.
Акушерка Тетяна Путря розповідає, що задля безпеки на ніч в укриття спускаються всі. Там є ліжка, тож пацієнти можуть відносно спокійно відпочивати та не вставати під час кожної тривоги.
Зараз у цьому перинатальному центрі народжується 10-15 дітей на місяць. Як говорить т.в.о. директора закладу Світлана Кулініч, батьки — здебільшого херсонці. Часто трапляється так, що люди повертаються в рідне місто, аби народжувати.
Не легше ситуація й на інших прифронтових та прикордонних територіях. Читай, чим живуть Куп’янськ і Вовчанськ за кілька кілометрів від лінії боїв.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!