Напевно, кожна мама хоче, щоб її дитина була успішною та талановитою. Тому дітей віддають на різноманітні гуртки, щоб навчити різних навичок та знайти хобі, яке буде до душі малечі.
Часто батьки перенавантажують дитину гуртками чи віддають занадто рано. Вікна поговорили з дитячим нейропсихологом Дмитром Вакуленком та психологом Олегом Следем, щоб дізнатися, коли варто віддавати дитину на гурток, як обрати й не перенавантажити.
Дмитро Вакуленко наголошує, що гурток — це групова активність без контакту з батьками. Заняття проводять спеціалісти, а діти працюють над завданням та комунікують одне з одним. Тому така активність, з погляду розвитку дитини, є актуальною від трьох років.
Діти мають соціалізуватися, комунікувати, вчитися працювати в команді або за рекомендаціями викладача, який проводить заняття. Саме тому діти йдуть у дитячий садочок від трьох років.
— До цього періоду дитина сильно потребує комунікації з батьками, законними представниками чи близькими людьми. До трьох років вона може комунікувати з іншими дітьми, вони можуть гратися й у два роки, але це не системно.
У три роки дитина вже сепарується від батьків. Формується власне “я”, її бажання та думки окремо від батьків. Отже, вона може працювати у гуртках з іншими дітками, грубо кажучи, працювати в команді, — пояснює дитячий нейропсихолог.
Олег Следь каже, що батьки мають визначити для себе, що таке гурток. Наприклад, вивчення англійської мови, бо мама не може навчати цього, чи розвивально-розважальний гурток. Обов’язково треба, щоб дитині було цікаво і вона проводила час із користю.
Дмитро Вакуленко радить не забувати, що кожна дитина є унікальною та потребує індивідуального підходу.
Дітям дошкільного віку не так важлива якась профільна діяльність, я б радив збагачувати дитину різноманітним досвідом. Важливо поєднувати дрібну та велику моторику, — наголошує він.
За його словами, навантаження дитини має бути не стільки академічними навичками, скільки моторними. Або ж треба їх поєднувати.
Коли дитина йде в школу, то більше навантаження може бути на академічну сферу.
Олег Следь каже, що в цей період треба привчати дитину до режиму.
З шести років і до підліткового віку дитину можна віддавати на гуртки, які розвивають працелюбність та вчать організовувати свій час, — радить психолог.
Обидва експерти вважають, що з підліткового віку треба зважати на бажання дитини.
У дошкільному віці батьки можуть обрати гурток, спираючись на свої спостереження: чим дитині подобається займатися, що вона робить у вільний час, що їй краще вдається, а які навички треба покращити. Потім зробити висновки й обрати для малечі такий гурток, щоби їй було дійсно цікаво.
— Існує статистика, що до 20% дітей, які зараз навчаються у звичайних школах, мають ті чи інші особливості розвитку зон мозку, які відповідають за їхній рівень активності. Тож деякі діти можуть бути більш активними, інші — менше.
Саме тому хтось може не справлятися з академічною програмою, а для когось буде замало й чотирьох гуртків, — пояснює дитячий нейропсихолог, додаючи, що цей ресурс можна розвивати.
Він радить провести досить простий тест-спостереження, щоб зрозуміти, чи втомлюється дитина.
У вихідний день, вільний від гуртків та школи, запропонуй сімейну активність, наприклад, піти в кіно чи погуляти в парку. Якщо дитина залюбки погодиться, отже, у неї є сили та ресурс. Якщо вона каже: “Може, ми залишимося вдома?”чи “Можна я просто посиджу у своїй кімнаті”, значить втомлюється. Тоді треба звернути увагу на її навантаження.
Дмитро радить будувати хорошу комунікацію з дитиною, тоді вона сама ділитиметься своїми труднощами чи втомою, йти на контакт та говорити, що для неї зайве. Інакше дитина буде боятися зізнаватися батькам у чомусь.
— Треба спостерігати за дитиною та бути в контакті з нею. Важливо не тиснути. Наприклад, не питати: “Тобі подобається футбол? Ми ж заплатили за рік навчання та купили дорогу форму”. Тоді руйнується комунікація, адже дитина почувається винною і не хоче засмутити батьків, — пояснює Вакуленко.
Олег Следь каже: це може бути нормально, якщо дитина у дошкільному віці змінює гуртки або своє ставлення до одного виду занять. Вона ж бо тільки пізнає все для себе. Головне, щоб батьки не дорікали їй: “Ти ж сказав(-ла), що ти більше не хочеш ходити на той гурток”.
— Якщо підліток часто змінює гуртки, то він може бути у пошуках себе. Це не означає, що він непостійний та неорганізований. Краще, щоб людина знайшла себе у підлітковому віці, ніж у 40 років, — пояснює Олег.
Дмитро радить спостерігати за дитиною та завжди запитувати про зміну її вподобань. Деякі діти можуть яскраво захоплюватися якоюсь справою, а потім втратити до неї інтерес.
— Треба завжди запитувати, чому дитині не сподобалося на гуртку. Причини можуть бути різні, наприклад, не склалася з кимось комунікація, з іншими дітьми чи тренером.
І якщо немає хороших стосунків із батьками, то відповідь буде: “Просто стало нецікаво”.
Друга причина — на гуртку дитина все вміла, її рівень навичок був достатнім, щоб швидко все опрацювати. Далі навантаження розвивається, йдуть складніші завдання, які вимагають більше ресурсу. Тож у дитини виникають складнощі, й гурток перестає бути цікавим, — розповідає Вакуленко.
Щоб побудувати хорошу комунікацію зі своєю дитиною, треба дати їй зрозуміти, що ти достатньо цікавишся її справами. Уяви себе на місці дитини та що вона відчуває. Такі стосунки допоможуть розв’язувати проблеми до того, як вони стануть катастрофою.
Інколи трапляється, що діти хочуть займатися тим, на що у батьків може не вистачати ресурсу. Адже заняття потребує дорогої форми чи поїздок за місто, чи високої місячної плати. У такому разі дитячий нейропсихолог радить поговорити з дитиною та намагатися зрозуміти справжні бажання відвідувати певну секцію.
— Ми маємо їй пояснити: є точка А — це твої бажання, точка Б — навчитися володіти якимись навичками, проміжкова точка між ними — гурток.
Що саме хоче дитина? Відвідувати конкретний гурток чи просто опанувати навички? — каже Вакуленко.
Адже часто буває таке, що малеча хоче ходити на певну секцію, бо її відвідує друг чи подруга або їй подобається тренер, або це означає престиж серед друзів.
Якщо дитина хоче саме опанувати навички, то це можна зробити іншими способами або ж за допомогою інших гуртків. Якщо причина у друзях, треба думати, як ще дитина може провести з ними час.
Якщо ж дитина хоче ходити на конкретний гурток, бо це престижно, слід поміркувати, як замінити цю потребу. Можливо, домовитися з керівництвом про знижку в обмін на послуги, приміром, якісну рекламу.
Також експерт радить сходити на безкоштовні пробні заняття, щоб дитина зрозуміла, чи дійсно їй подобається, а вже тоді шукати способи розв’язання проблеми.
Якщо ти бачиш, що твоя дитина втомлюється, подумай над тим, щоб зменшити кількість її занять. Раніше ми розповідали про дитячі гуртки без перенавантаження.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.