Історично в патріархальних суспільствах саме жінки найчастіше потрапляли в економічну залежність — спочатку від батька або старшого брата, а потім від свого чоловіка.
На жаль, навіть у сучасному світі, коли жінки мають більше прав та можливостей для самореалізації, нерідко в родинах зустрічаються випадки фінансового насилля.
Сімейна психологиня Юлія Ємельянова пояснила нам, чому так відбувається та як партнерам уникнути аб’юзивних стосунків.
Економічна залежність — це стан, коли людина не має власних фінансових можливостей, щоб закрити базові потреби в їжі, оселі, одязі, розвитку, навчанні тощо.
У такому випадку реалізація цих потреб залежить від коштів іншої людини. Звісно, це пригнічує самооцінку та породжує думки про свою меншовартість.
Раніше вважалось, що успішна жінка — та, яка знайшла “вдалого” (тобто багатого) партнера. Дівчаткам змалечку прищеплювали стереотипи про те, що доля жінки — це оберіг родини та виховання дітей, а розв’язання фінансових питань краще залишити чоловіку.
Обмеження доступу до освіти для жінок, нерівноцінна оплата праці та сексистські традиції суспільства вплинули на те, що навіть сучасні жінки зберігають у собі переконання, що без допомоги чоловіка досягти успіху неможливо.
Чому ми потрапляємо на цей гачок знову й знову та як розірвати це коло? Читай далі.
Перший етап потрапляння в економічну залежність може відбутись ще задовго до початку стосунків. Підсвідоме переконання, що мені потрібен хтось для задоволення своїх потреб і без цього я не обійдусь, підштовхує жінок свідомо починати стосунки з розрахунком, що партнер забезпечуватиме її.
Є ще один шкідливий стереотип — “героїчний”, нібито жінка повинна закривати тил чоловіка, безкорисливо дбати про свою родину, дітей, постійно робити щось для когось і таким чином ставати героїнею. У цьому вирі не залишається ні часу, ні сил для роботи та відповідно економічної свободи.
Однак у деяких випадках сам партнер ініціює економічну залежність для того, щоб мати контроль над жінкою. Усе починається з пропозицій чи намагання переконати людину в тому, що вона має відмовитись від своїх прибутків, та створення для цього умов.
Другий етап потрапляння в економічну залежність — це нерозуміння однієї чи обох сторін фінансового аспекту стосунків, наприклад, формування та розподілу сімейного бюджету.
Це відбувається тому, що здебільшого люди про це не розмовляють. Вони соромляться, вважають це недоцільним чи таким, що саме собою зрозуміло. Але ні. Про всі умови краще домовлятись ще “на березі”, щоб потім не було неприємних сюрпризів.
Третій етап — свідома відмова людини від самореалізації поза родиною під впливом попередніх двох етапів. Ось ці три фази у більшості випадків ведуть до фінансової залежності.
Психологиня радить жінкам ще до вагітності проговорити з чоловіком, як відбуватиметься фінансування родини під час декретної відпустки, хто саме в неї піде (жінка, чоловік чи 50/50), а хто зароблятиме гроші, як їх доцільно буде витрачати тощо.
Також можна заздалегідь створити окремий банківський рахунок, куди жінка та/чи її партнер відкладатимуть гроші, призначені для задоволення потреб матері в період, коли вона не працюватиме.
Гарною ідеєю також стане аналіз стосунків власних батьків. Подумай, чи була там економічна залежність матері від батька, як цей етап життя проживали вони.
Це важливо, тому що люди можуть позасвідомо потрапляти в ті самі ситуації, що і їхні батьки, навіть якщо свідомо людина не бачить аналогії.
Опираючись на цей мініаналіз, потрібно подумати, що конкретно для мене означає економічна залежність та які наслідки цього можуть бути.
Якщо все це не обдумати та не проговорити з партнером завчасно, є значний ризик того, що в парі з’являться непорозуміння.
Інколи буває так, що чоловік не дає гроші жінці не тому, що він жадібний, а тому, що просто не звик до цього. Наприклад, у його родині мама ніколи не просила в батька грошей.
А жінка не проговорює свої бажання, бо соромиться, боїться чи вважає, що чоловік сам має здогадатись про це. Але на це розраховувати марно. Тому завжди треба озвучувати свої потреби.
Якщо ж все було завчасно проговорено, але чоловік все одно застосовує економічне насилля, то можна спробувати монетизувати те, чим займається жінка протягом дня.
Зазвичай логіка в чоловіка така — дружина сидить у декреті, нібито нічого не робить і не приносить родині грошей. Але треба подумати з іншого боку — а скільки грошей вона економить?
Нехай чоловік порахує, скільки коштують послуги няні, прибиральниці, кухаря, їжа у кафе, доставка продуктів, прання тощо. Так можна зрозуміти, скільки жінка своєю хатньою роботою економить грошей із сімейного бюджету.
Інший варіант — запропонувати батьку піти в декрет замість матері в той час, як жінка повернеться на свою роботу й забезпечуватиме родину. Адже виховання дитини — спільний обов’язок партнерів, а не тягар на плечах матері.
У багатьох розвинених країнах чоловічий декрет — це абсолютно нормальна практика. А з 2021 року і в Україні батько дитини може йти у декретну відпустку до трьох років або ж розділити її на половину із дружиною. За ним збережеться місце його роботи, а декрет зарахується до трудового стажу.
Потрібно розуміти, що жінка на рівні з чоловіком відповідальна за утримання родини та фінансову стабільність пари. Тому їй потрібно бути не “за чоловіком”, а пліч-о-пліч з ним.
Звісно, ніхто не може змушувати жінку повертатись на роботу, поки вона сама цього не захоче чи не побачить у цьому потреби. Це залежить від багатьох факторів, але найголовніше — від здоров’я та самопочуття матері та дитини.
У формуванні сімейного бюджету немає універсальної схеми, яка б працювала для кожної пари. Тут треба опиратись на свої відчуття.
Хтось віддає всі свої гроші в сімейний бюджет, хтось — 50/50, а хтось має лише особистий бюджет. Але важливо те, щоб не були зачеплені інтереси іншого партнера.
Також гарною ідеєю стане формування так званої фінансової подушки безпеки, якої має вистачити мінімум на півроку проживання.
При цьому вона має бути як окремо в кожного партнера, так і загалом у родині. Інакше є значний ризик потрапити в економічну залежність або одне від одного, або від інших родичів, або від фінансових установ.
Дехто зараз може сказати, що не має змоги накопичувати цю “подушку безпеки”. На це Юлія Ємельянова відповідає так:
Як себе до цього привчити? Є така практика — щодня відкладати невеличку суму, наприклад, $1. Ти не помічатимеш, як заощаджуватимеш ці гроші, але вже за три місяці зможеш реалізувати своє бажання в рамках $90, на що раніше не міг чи не могла виділити коштів.
Головне тут — класти гроші у скарбничку щодня без винятку та поставити собі чітку мету, на що хочеш витратити заощаджені кошти.
Щоб перервати коло економічної залежності, потрібно переглядати формат стосунків у фінансовій площині, якщо партнери хочуть зберегти своє кохання.
Робити це можна завдяки чесним розмовам одне з одним та сімейній психотерапії. Однак для цього має бути бажання обох сторін покращувати якість життя одне з одним.
Розберемо це на прикладі, який доволі часто зустрічається: партнер вимагає звітності за кожну витрачену копійку. Якщо йдеться про особистий бюджет, то інша людина взагалі не має права вимагати звітності за витрачені кошти чи диктувати, на що ці кошти мають чи не мають бути витрачені.
Навіть якщо йдеться про гроші партнера, які він заробляє, тотальний контроль можна вважати економічним насиллям. Який вихід?
По-перше, розібратись, чому так відбувається, чи є тут недовіра в стосунках, чи це травма минулого, чи це страх залишитись без грошей тощо. Причин може бути безліч. Їх потрібно з’ясувати, а потім працювати над подоланням проблеми.
По-друге, якщо перший пункт не приносить результатів, то можна або також вимагати звітності, або монетизувати свою роботу, як описано вище.
Подолання економічної залежності — комплексна робота, яка вимагає зусиль як від жінки, так і від чоловіка. Але якщо такого бажання немає хоча б в однієї зі сторін, така позиція призведе або до ще більшого поглиблення цієї проблеми, або до завершення стосунків.
Загальна тенденція сучасного світу — матері не хочуть сидіти в декреті три роки. Читай, як жінці підготуватись до виходу з декрету та повернення на роботу.
Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми подіями!