Під час повномасштабної війни в Україні постраждали майже 1400 дітей. За інформацією Офісу генпрокурора, з них 925 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Це контузії, переломи, забої, втрата кінцівок тощо. Серед постраждалих дітей і шестирічна Саша Паскаль з Одещини.
Дівчинка втратила ногу 16 травня внаслідок ракетного удару по курортному селищу Затока Одеської області. Родина Саші приїхала на базу відпочинку до дідуся. Від сили удару дівчинку разом із мамою придавило уламками будівлі. Жінка отримала контузію, а дитина — численні переломи та забої. Лікарі намагалися врятувати дитині ногу, та, на жаль, кінцівку все ж довелося ампутувати.
Ми намагалися одразу прийняти усю ситуацію, щоб Саша не почувалася якоюсь не такою. Авжеж було тяжко, особливо морально, але зараз у нас немає часу на поганий настрій чи ще щось.
— Ми багато працюємо над тим, щоб донька почувалася здоровою дитиною. Зокрема, не робимо їй жодних поблажок. Коли треба, посваримо, коли треба — похвалимо, — розповідає мама Саші Марія Паскаль.
Після ампутації та лікування Саша пройшла курс реабілітації в Австрії. Його допомогли організувати міжнародні партнери. Разом із мамою дитина провела за кордоном понад два місяці. Дівчинка вчилася заново ходити, але вже на протезі, відновлювала роботу м’язів та тренувала руку, в якій досі є спиці. Лікарі кажуть, що після перелому вона погано загоювалася. Але це не зламало дівчинку.
Саша залишається веселою, допитливою та енергійною дитиною. Від однолітків її відрізняє сміливість, цілеспрямованість та самостійність.
Я встаю зранку і перше, що роблю — одягаю протез. Мама допомагає, тільки коли ми сильно поспішаємо. Потім іду вмиваюся, їм, ще йду по справах і гуляти, — каже Саша Паскаль.
Після повернення додому Саша Паскаль пішла до першого класу у рідному місті Чорноморськ. Дівчинка добре вчиться і проявляє у колективі лідерські якості. Її особливість ніяк не заважає соціалізації. Ба більше, дитина займається плаванням, бальними танцями і продовжує улюблену справу — тренування з гімнастики. Спортом Саша займається з трьох років, і протез — не завада.
Ми живемо повноцінним життям. Принаймні намагаємося так робити. Робимо усе, щоб донька не падала духом. Тому в нас дні розписані.
— Кожна година чимось зайнята: школа, додаткові заняття, плавання, танці, її улюблена гімнастика. Тим паче її дуже добре прийняли діти. Саша пішла до школи з дівчатками, з якими вона з дитинства займалася гімнастикою. І вчителі, тренери, всі нам допомагають, — каже мама дівчинки Марія Паскаль.
Саша веде доволі активний спосіб життя, тому дитині знадобився новий сучасніший протез. Дівчинці встановили його в Одесі. Втім, деталі комплектування виготовляли у Німеччині та США.
Це протез четвертого ступеня мобільності. Високофункціональний та враховує особливості анатомії Саші.
— У неї коротка кукса та є рубцеві зміни м’яких тканин після отриманої травми. Також були ще деякі нюанси та специфіка у виготовленні цього протезу. Але у підсумку ми задоволені результатом, — розповідає ортопед-травматолог Пилип Матковський.
Новий біонічний протез допоможе жити Саші ще активніше. Його вдалося придбати завдяки державній програмі, допомозі місцевої влади та міжнародних організацій. Та, на жаль, його дівчинка зможе використовувати усього рік – півтора. Лікарі пояснюють, що в цьому й особливість дитячого протезування. Кінцівки ростуть, а отже, й протез необхідно змінювати кожні 12–18 місяців.
— Залежно від того, наскільки сильно та швидко змінюються дані амперметрії тіла, необхідна заміна цих протезів. Ріст, розмір стопи, об’ємні розміри кукси — від цього залежить, як часто потрібно змінювати його дитині. Деяке регулювання у процесі експлуатації можливе.
Також трохи додавати висоту модуля в міру зростання ми можемо. Але, звичайно, в майбутньому має бути заміна. Тобто до закінчення формування зростання скелета доводиться дітям протези змінювати. В середньому це відбувається у 18 років, — пояснює ортопед-травматолог Пилип Матковський.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів № 321, протезування українців, зокрема дитяче. компенсується державою. Та суми компенсації не вистачає на придбання сучасних протезів. Тому доводиться залучати міжнародні організації. Втім, ситуація найближчим часом може змінитися.
Буквально декілька днів тому були переглянуті граничні ціни, які держава компенсує за виготовлення протеза. І ці ціни були збільшені в середньому на 20–25%. Збільшення граничних цін дає змогу використовувати хороші сучасні деталі комплектування для пацієнтів, — каже ортопед-травматолог Пилип Матковський.
З новим протезом на Сашу Паскаль чекає черговий курс реабілітації. Він триватиме близько півроку. І цей процес буде після кожного протезування. Та дівчинку це не лякає, вона мріє стати тренером з гімнастики. А батьки тим часом роблять усе, щоб їхня дитина почувалася здоровою.
Нагадаємо, за офіційною інформацією ювенальних прокурорів, внаслідок повномасштабної збройної агресії РФ постраждали 1399 українських дітей. З них 464 загинули та понад 925 отримали поранення. І ці цифри не остаточні. Наразі триває робота з їх встановлення в місцях ведення бойових дій, на тимчасово окупованих та звільнених територіях.
Найбільше дітей постраждало у Донецькій області — 446, Харківській — 273, Київській — 123, Херсонській — 94, Запорізькій — 87, Миколаївській — 84, Чернігівській — 68, Луганській — 66, Дніпропетровській — 66.
Через масовані бомбардування та обстріли протягом року збройні сили РФ пошкодили 3126 закладів освіти. 438 з них зруйновано повністю.
Діти війни — платформа, де можна знайти усю інформацію про дітей, які постраждали під час повномасштабної війни в Україні.
Боляче вдарила війна й по багатьох українських підлітках. На початку 2022 року вони готувалися до вступу у виші, займалися улюбленими справами та планували своє майбутнє. Але повномасштабне російське вторгнення завадило усім планам. Багатьом довелося перекроювати свої долі та будувати життя наново за кордоном.
Так сталося і з 16-річною Вєрою Лазарук. Читай її історію.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!