Ми не маємо проміняти нашу любов на ненависть: Микола Кулеба про захист прав дітей під час війни

Яким має бути дитинство? З яскравими іграшками та улюбленими солодощами, як мріє кожен малюк? Або ж спокійним та безпечним, як хотіли б усі батьки?

Одне зрозуміло точно — на фоні має звучати дитячий сміх, а не плач уперемішку з вибухами та сиренами. Цьогоріч саме таким стало дитинство мільйонів. А нічний кошмар став тлом для колись світлого Дня захисту дітей.

Уповноважений президента України з прав дитини (2014–2021) Микола Кулеба розповів в ексклюзивному інтерв’ю Вікнам, як війна порушує базові права дітей та як працюватимуть з дітьми війни, щоб Україна мала здорову молодь у майбутньому.

Як війна порушує базові права дітей?

Взагалі дуже важко говорити про права дитини під час війни, тому що тут порушені всі права.

Право дитина на життя — це першочергове. Право на охорону здоров’я, на соціальний захист. Право на те, щоб бути поряд зі своїми батьками. Право на те, щоб нормально харчуватися і спати. І я навіть не кажу про право на дозвілля. Тому що яке може бути дозвілля під час війни?

Ми щороку до Дня захисту дітей так багато говорили про Конвенцію ООН про права дитини, про те, скільки прав наші діти мають, про певні гарантії.

Україна взяла на себе зобов’язання відповідно до ратифікованої конвенції діяти в інтересах дітей. І держави-учасники теж мають діяти в найкращих інтересах дітей.

РФ також є підписантом та гарантом виконання норм цієї конвенції. І, на жаль, сьогодні Росія вважає, що найкращі інтереси наших дітей в тому, щоб вони були вбиті, щоб їх знищити, щоб їх розлучити з батьками, щоб позбавити їх усіх можливих прав.

Ворог сьогодні забирає найбільш дорогоцінне у дітей — це життя, мир, спокій та розвиток.

Я не розумію, як так можна: думати, з одного боку, про своїх дітей, а з іншого — налаштовувати свій народ на вбивство українських дітей і реально робити це щодня.

Розум не вміщує взагалі, як це може відбуватися сьогодні.

У цей день важко говорити про права. Тому що я не знаю, що робитиме Організація Об’єднаних Націй з цим і як сьогодні буде змушувати держав-учасників якось дотримуватись прав та реалізовувати їх.

Коли сьогодні ми бачимо, що відбувається по суті геноцид українського народу і вбивство українських дітей, я не можу щось сказати про реалізацію прав дітей.

Думаю, що сьогодні в цих умовах ООН потрібно переглядати підходи до дотримання цих прав державами-учасниками.

Сьогодні кожна третя дитина є втікачем з України, кожна третя дитина є втікачем всередині країни, тобто внутрішньо переміщеною особою. І ті діти, які не входять у цей відсоток, вони також є не менш травмованими.

Тому що навіть якщо вони не живуть в зоні бойових дій або на тимчасово окупованій території, то щодня чують сирени, які погрожують їм убивством. Тому що цей звук значить, що кудись летить ракета, яка може реально їх вбити.

Які права дітей Україна не може зараз задовольнити через війну (освіта, медицина тощо)?

Україна сьогодні, як країна, яка ратифікувала Конвенцію ООН про права дитини та має відповідні закони, на контрольованих територіях намагається дотримуватися цих норм, захищати права дітей, створювати належні умови, возз’єднувати сім’ї.

Проте з багатьох причин, оскільки йде війна, зробити це неможливо. Навіть якщо говорити про право на освіту, ми бачимо, що багато дітей позбавлені цього.

Знову ж таки з об’єктивних причин. Ми не можемо говорити, що Україна якось дотична до цього порушення.

Україна сьогодні бореться за свою незалежність, за свої території та за своїх дітей.

Тому тут дуже важко говорити про те, яка кількість прав порушується або скільки дітей страждає. Вам ніхто цього не скаже. Ми навіть не можемо точно сказати, скільки дітей зараз вбито окупантами.

Ми не можемо сказати, скільки дітей розлучено з сім’ями, тому що велика частина української території сьогодні окупована. І ще досі навіть на відвойованих територіях не запрацювали в повному обсязі органи державної влади.

Читати на тему

Державна допомога при народженні дитини — яка сума та як подати заяву

Не знаєш, як отримати державну допомогу на свого малюка? Читай, як її оформити, у нашому матеріалі.

Але повірте, ті травми, які переносять діти… Я не знаю, скільки часу потрібно буде, щоб їм від цього оговтатись. А якісь діти так і не зможуть цього зробити до кінця свого життя, особливо від травм, коли загинули батько або матір.

Які історії вразили вас найбільше?

Одна сім’я з трьома дітьми виїхала з Мелітополя під обстрілами. Був останній блокпост.

Двоє старших синів розповідали, як росіяни на цьому блокпосту посміхалися і махали їм рукою, а щойно машина поїхала — вслід почали лупити з мінометів.

Люди просто їхали на своєму авто під час цих обстрілів. А як тільки до першого українського блокпоста доїхали — українські військові вибігли їм назустріч, витягнули з машини та затягнули в окоп.

Я спілкувався з дітьми та запитав, що вони робили. Хлопці кажуть: “Ми просто плакали”. Одному з них, наскільки я пам’ятаю, 14 років, іншому — 12 чи 10.

Хлопці розповідають, що плакали та думали: “Хоч би не вбили наших батьків”.

Їм було страшно, але вони більше боялися за своїх батьків і за машину, бо якщо снаряд потрапить — всі документи згорять.

Мені як батьку важко усвідомити: що означає для дитини, для її стану, здоров’я таке перебування під обстрілами, в окопі, де батьки їх прикривають від осколкових поранень? Те, що вони просто можуть бути вбиті та мусять думати, аби не вбили батьків.

Чи є в України можливості відстежувати ситуацію щодо дотримання прав дітей на окупованих Росією територіях?

Оскільки органи державної влади там не діють сьогодні, тут дуже важко навести якісь приклади, у який спосіб ці права можуть бути реалізовані там. Зрозуміло, що тільки за умови того, що ці діти можуть бути повернуті на підконтрольну Україні територію.

Звичайно, ми допомагаємо сім’ям евакуюватись. Проводячи саме такі спецоперації, рятуємо наших людей від смерті та депортації. З кожним днем це дедалі важче робити.

На тимчасово окупованих територіях ми можемо говорити тільки про масові порушення цих прав. Навіть знані міжнародні організації (Червоний Хрест, ЮНІСЕФ) не мають доступу до них для надання допомоги сім’ям і дітям.

Тому неодноразово повторюю, що це є воєнний злочин. Це порушення міжнародного права та усіх норм. І саме Росія в цьому винна.

Я дуже хочу, щоб якомога скоріше після нашої перемоги вони відповіли за всі ці злочини.

Як відповідатиме Росія за недотримання прав дітей на окупованих територіях?

Ті, хто перебуватиме на території України, звісно, можуть підпадати під Кримінальний кодекс, який діє сьогодні.

Наразі в Україні збираються докази. Йде робота зі свідками та постраждалими, які надають свідчення. Сьогодні наші правоохоронні органи працюють з допомогою міжнародних організацій, намагаються фіксувати всі правопорушення та викривати злочинців.

Читати на тему

Незаконно крадуть і так само хочуть всиновлювати. Як та куди Росія депортує українських дітей

Розповідаємо, куди Росія вивозить українських дітей та який законопроект готує для їх усиновлення.

Це потрібно для того, щоб надалі в міжнародному суді Росія могла відповісти за всі свої злочини як держава, а особливо ті, хто чинив їх особисто.

Що потрібно зробити, щоб створити сприятливі умови для розвитку дітей після війни?

Нам потрібно передусім усвідомити одну річ, з якої ми будемо будувати майбутнє держави. Кожна дитина цінна — ми маємо це зрозуміти.

Кожна дитина так само хоче їсти, хоче любові, хоче нормальної освіти. І ми маємо це забезпечити.

Ми маємо як єдиний народ попіклуватися про кожну дитину, щоб вона зросла в любові, повазі, гідності. Усі права, передбачені законодавством, мають бути реалізовані.

Тоді кожна дитина, вирісши, стане свідомим громадянином. Тоді ми зможемо бути цивілізованою європейською країною не лише в територіях, але й за ставленням одне до одного.

Розкажіть, чи вживалися якісь заходи щодо захисту дітей на окупованих територіях, починаючи з 2014 року?

Намагань було дуже багато стосовно того, щоб якось допомогти на тимчасово окупованих територіях нашому населенню. Однак ті, хто мали змогу, виїхали. Тоді вже Україна могла реалізовувати усі права на контрольованих територіях.

Однак найбільш успішні випадки, коли у 2014 та 2015 роках нам вдавалося вивезти з тимчасово окупованих територій цілі дитячі будинки, інтернати, а також евакуювати сім’ї.

Зараз держава намагається домовлятися про зелені коридори, які дають змогу врятувати тисячі дітей. І тільки так вдається реалізувати їх права.

Як ви вважаєте, якою буде молодь війни? Чи залишаться якісь симпатії до країни-агресора?

Сьогодні Росія робить усе можливе, щоб сформувати образ ворога стосовно себе. І це не лише з боку України, але й усього світу. Усі ті дії та злочини, які росіяни вчиняють на території України, не залишають місця для сумнівів, що це країна-ворог та вбивця.

Тому сьогодні українські діти зростають з чітким розумінням, що поруч з нами, прямо по сусідству, живе агресор, який всіляко намагається нас знищити. І це формується у свідомості наших дітей.

Читати на тему

Світ дорослих провалив цей день — Дар’я Герасимчук про День захисту прав дитини під час війни

Уповноважена президента з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук розповіла про День захисту прав дітей в Україні.

Нам є за що ненавидіти Росію — за вбивства і всі звірства. Проте я розумію, наскільки ненависть травмує людину, яка перебуває в такому стані. Так можна втратити здоров’я, спокій тощо.

Це природно — ненавидіти свого ворога. Проте нам потрібно навчати дітей, як жити з цим почуттям, щоб воно не з’їдало зсередини.

Нашим дітям потрібно у майбутньому бути впевненими, сильними, вільними та готовими дати відсіч у будь-який момент. Необхідно залишатися гідними людьми, попри всі загрози з боку ворога.

Нам потрібно навчитися попри ненависть до ворога, яку ми відчуваємо, чинячи опір, не втрачати любові.

Ми не маємо проміняти нашу любов на ненависть.

Ми маємо піклуватись, турбуватись та любити одне одного. Про це я б теж радив батькам говорити зі своїми дітьми.

Що б ви хотіли сказати дітям у День захисту прав дітей?

Я б хотів сказати, що ми сильна країна. Ми обов’язково переможемо.

Хочу, щоб діти вірили, що держава Україна не віддасть їх, навіть тих, хто перебуває на тимчасово окупованих територіях, хто викрадені рашистами.

Ми понад усе хочемо їх захистити та повернути до нормального життя та миру. І держава Україна робитиме все залежне від нас, закликаючи всю міжнародну спільноту, щоб принести їм мир і спокій.

У чому сила українців?

Наша сила в єдності. Ми об’єднались, щоб зберегти нашу ідентичність, нашу країну та наших людей.

Ми вже сьогодні стаємо для всього світу серйозним прикладом того, яким потрібно бути перед обличчям викликів, не втрачаючи людяність.

Щоб потішити свою дитину цього дня, можна завітати на один із заходів, що проводиться у столиці. Читай, яка програма заходів до Дня захисту дітей та як розважити малечу на свято. Однак якщо ти перебуваєш в іншій точці на карті, то завжди можна переглянути, що пропонує онлайн-садок для дітей під час війни.