У світі швидкоплинної моди, коли сукня-комбінація поступається місцем екстравагантному шовковому костюму з пір’ям, Вікна поговорили зі стилісткою, авторкою наукових статей про моду, викладачкою fashion-комунікацій Оленою Куцан.
Сьогодні мова піде про slow fashion — дослівно “повільну моду”, як екологічний тренд.
— Розкажіть про рух slow fashion. Що за феномен і звідки він прийшов?
— Термін slow fashion впровадила екоактивістка і журналістка Кейт Флетчер у 2007 році. Рух став альтернативою до популярної тенденції до fast fashion — того стилю життя, який пропагує купівлю неякісного трендового одягу, який служить зазвичай лише один сезон.
Fast fashion дуже активно розвинувся з розвитком Instagram. Ми можемо провести пряму кореляцію, коли 2013-2014 року Instagram у нас був завалений луками без якоїсь особливої місії. Це історія про багато одягу з мас-маркету: неякісного, проте трендового, який не те що один сезон “працює”, а купується заради одного луку для Instagram. Ми пережили цей період, і прийшла нова тенденція — slow fashion, тобто сповільнена мода.
Це мода, в якій головний постулат — якість набагато важлива за кількість речей в гардеробі. Тому не варто забивати шафу під зав’язку. Акцент йде на якості речей.
Але загалом тут стоїть екологічне питання, оскільки масова купівля неякісних речей зі штучних матеріалів шкодить екології. Наприклад, виробництво звичайних джинсів використовує велику кількість води — від 7 тис. літрів для однієї пари.
Крім того, барвники для тканин і принтів містять в собі небезпечні речовини — фталати, фторовані сполуки. Вони забруднюють воду як в процесі вироблення речей, так і при носінні. А під час прання частинки барвників потрапляють у проточну воду, осідають на ґрунті й випаровуються в повітрі.
Чим ми можемо допомогти планеті? Це відмова від переспоживання, від тимчасових трендів і, відповідно, сталий, продуманий, не трендовий, а базовий гардероб.
Це ті характеристики, які ми можемо віднести до slow fashion. Це ті чинники, які спричинили даний рух — турбота про планету, про екологічні питання.
— Як розвивається рух slow fashion з плином часу?
— Ми вже можемо говорити про slow fashion в різних вимірах. Наприклад, про вінтажну моду. У нас дуже активна мода на вінтаж і секонд, ретро, повторне споживання. А також ми можемо говорити про upcycle і recycle, про переробку та вторинне використання речей. Існують навіть recycle-дизайнери.
Мастодонт світового масштабу — це Стелла Маккартні. А українськими мастодонтами перероблених речей є Яся Хоменко та Ксенія Шнайдер. Ксенія Шнайдер — це така більш відома для загалу дизайнерка, яка стартувала з перероблених джинсів, котрі вони з командою знаходили на секонд-хендах Києва та переробляли в джинсове хутро.
Тут така подвійна місія: з одного боку, це екохутро, це така джинсова шуба, з іншого боку — йде переробка джинсів, вони не забруднюють планету, не розкладаються 40 років.
Я би на сьогодні розділила slow fashion на таку сегментацію:
— Існує також поняття fashion-аскетизму. Чи тотожне воно до поняття slow fashion?
— Slow fashion — це загалом феномен повільної моди та феномен свідомого споживання моди. А fashion-аскетизм — це одна із характеристик свідомої моди, тому що крім того, що ми говоримо про переробку речей, про вторинне їх використання, все одно slow fashion — це все-таки про аскезу, про те, що ми свідомо відмовляємося від покупки великої кількості речей (навіть якщо у нас є фінансова змога та місце в шафі під ці речі).
Fashion-аскетизм — це про свідоме споживання. У ньому є свої позитивні сторони — це економія часу, емоційного потенціалу, тому що вам не потрібно думати, як стилізувати той чи інший лук, а також економія місця. Можна на невеликому метражі з невеликою шафою, гардеробом мати досить просторо розкладені речі та елементи гардеробу, які його заселяють.
Великий гардероб — це такий головний біль, бо цей одяг ще треба стилізувати.
Якщо людина попрацювала зі стилістом у напрямку slow fashion, у неї загалом може бути 60-70 речей (це з верхнім одягом, літніми луками та аксесуарами).
— У вашому блозі згадується “одноразовий” одяг. Про що йдеться і чому це погано?
— Одноразовий одяг — це одяг феномену fast-fashion, класичний одяг мас-маркету. Дешевий, неякісний, з неякісних тканин, тому після першого-другого прання він уже має поганий вигляд, тож стає одноразовим. Його носять буквально один сезон і викидають на смітник.
Це не було би так сумно, якби це не засмічувало нашу планету. Крім того, під час виробництва такий одяг здешевлюють максимально, а для цього робітники заводів країн третього світу працюють в неналежних умовах. Про це є багато фільмів, статей, інформації.
Зокрема, дуже гучний фільм Who made you clothes? про те, як був створений ваш одяг; про те, в яких умовах працюють люди для того, щоб ви могли купити светр за 15 доларів. Це ще з урахуванням матеріалів, логістики, з тим, як оплачується ця праця. Це ще й питання, наскільки це виробництво етичне.
Тобто, чому це погано? Це погано для вас, для вашої кишені, як для споживача, а також тому, що це злочинний ланцюжок неетичних умов праці для людей з тих країн, де виготовляються такі речі. І цей ланцюжок функціонує завдяки тому, що є попит.
— Чи існує кореляція між неякісними барвниками та їхнім впливом на здоров’я людини?
— Якщо ми говоримо конкретно для споживача цієї продукції, немає наукових досліджень, котрі проводять пряму кореляцію між неякісними барвниками та їхнім впливом на здоров’я людини. Цієї інформації немає.
Це шкода для гаманця в тому плані, що це гардероб, який потрібно постійно змінювати; це шкода для гаманця, тому що це постійний шопінг і замість того, аби витратити кошти на роботу, апгрейд якихось інтелектуальних здібностей або ж час із рідними, потрібно шопитися. Також це захаращення гардеробу.
Якщо ми говоримо про працівників фабрик, то вони мають дуже серйозні проблеми зі здоров’ям. Усе це призводить до онкологічних захворювань.
Також їхні діти мають проблеми (зі здоров’ям — ред.). Найгірше — що це незворотнє. А там такі захворювання, які є несумісними з життям людини або дуже сильно позначаються на якості життя людини.
— Як зрозуміти, що купуєш зайвий одяг? Як не придбати зайвого у крамниці одягу?
— Рекомендація така: купувати по максимуму якісний одяг, який вам довго прослужить, і одяг базовий. Він не підлягає під те, що тренд пройшов.
Не купувати тільки через бажання щось купити, а купувати щось, що вам конкретно потрібно. Наприклад, у вас на роботі виникає потреба публічних промов і для них вам потрібен новий лук. І ви прописуєте в шопінг-листі, що конкретно вам потрібно, і шукаєте ці речі. І не дивитеся на шопінгу на светри, на чергову пару джинсів.
— Як зрозуміти, що у вас забагато речей?
— Я би сказала, що тут все просто. Перше правило — зранку ви не можете зібрати свій образ на день, тому що речей багато, вони між собою змішуються, переплутуються. Наступне — ваша гардеробна шафа не вміщає ту кількість одягу, яка в ній є. Тут питання може бути самої організації шафи, проте якщо речей справді багато, то як би ви не організували простір, у ньому буде справді склад мотлоху.
Якщо людина стикнулася з цією проблемою, потрібно:
— Кілька речей з мас-маркету чи одна якісна базова річ?
— Одна якісна базова річ.
Базові речі не мають часу, їх можна комбінувати, поєднувати між собою. Тут головне, щоб ці речі були якісні; щоб їх можна було носити дуже-дуже багато років, а то і передавати наступним поколінням.
Посмотреть эту публикацию в Instagram Публикация от Elena Kutsan (@elenakutsan)
Публикация от Elena Kutsan (@elenakutsan)
— Чи сприяють персональні стилісти slow fashion?
— Якщо ми говоримо про персонального стиліста, він допомагає в купівлі якісних речей, тому що він знає бренди; де можна купити, що можна купити, що якої якості, що вам підійде, і допомагає вам не відходити від шопінг-ліста, купити перше, друге третє.
Тому персональний стиліст — це історія про розбір гардеробу, про чітке дотримання плану покупок, про допомогу в підборі якісних брендів, які не будуть псуватися; про якісні тканини, які можна поносити все життя і передати наступному поколінню. Стилісти також допомагають в пошуку сервісу з ремонту речей.
Наприклад, якщо відірвався декор від жакета — це можна підремонтувати в спеціалізованому ремонті, не у звичайному ательє. Хороший стиліст має всі ці контакти й допоможе клієнтам все це реалізувати.
— Як ви ставитеся до реставрації речей?
— Надзвичайно позитивно. Це одна з функцій slow fashion. Ремонт якісних речей — це продовження їхнього життя. А якщо вам ця річ морально набридла, вона морально застаріла, але вона якісна, ви завжди можете зробити з жакета жилет, з джинсів — шорти. Певний recycle речі зробити й продовжити її носити.
— Як перетворити стару річ на модну знахідку?
— Зараз надзвичайно популярний upcycle і recycle тренд, коли чоловічі костюми перешивають у жіночі, оверсайз-костюми. І це така трендова річ, і зараз дуже багато в Instagram можна знайти цих магазинів.
Наприклад, беремо чорний кардиган (якого б року він не був — він базовий, нейтральний) і змінюємо ґудзики. Їх можна раз на рік перешивати. То чорний кардиган із чорними гудзиками, то чорний кардиган із золотими гудзиками. Але ремонт і реставрація — це 100% те, що має бути.
Кардигану може бути 30 років, і це класно. Якщо ми говоримо про вінтажну класику в нашому розумінні речей, то це речі 2000-х років.
— Як ви вважаєте, філософії slow fashion можуть дотримуватися лише забезпечені люди?
— Ні, існує альтернатива, така як секонд-хенд і вінтаж. Також численні Instagram-магазини, офлайн-магазини, а також онлайн-майданчики, які дозволяють надати речам другого життя.
— Як принцип slow fashion інтегрується в життя українських споживачів?
— Мені здається, він уже активно інтегрувався в життя людей під різними кутами. Починаючи з того, що люди, які багато працюють, не мають багато часу, аби шопитися, і для них слово fashion стає чарівною паличкою, коли вони можуть купити кілька ефективних речей і за допомогою них побудувати гардероб, який ще називають капсульним.
Капсульний гардероб — це коли всі речі пов’язані між собою, вони базових відтінків і всі їх можна комбінувати між собою й не задумуватися, в чому піти на роботу зранку.
Дуже часто зустрічаю це серед професіоналів.
Якщо ще кілька років тому вінтаж, секонд-хенд були ще не настільки популярними, то сьогодні це класно, свідомо і модно. Про це варто говорити.
Я як викладач бачу, що дуже багато студентства люблять вінтаж, секонд-хенд і відкрито про це говорять. Колись ми це приховували. Знову ж таки, це популяризація феномену, і чим більше ми про це говоримо, тим більше розкриваємо різні прояви слова fashion.
Якщо нам вдалося переконати вас у тому, що тренд на екологічність — це корисно, радимо також почитати про екологічний Новий рік. Як прикрасити будинок і не зашкодити природі, які іграшки обрати та чим замінити живу ялинку — на ці та багато інших питань шукайте відповіді в нашому матеріалі.