Чому важливо зупинити Росію зараз? Тому що це можливо: послиня Канади в Україні, яка на собі відчула травму поколінь

Онуці українців, які виїхали до Канади в пошуках порятунку від російського терору, знайома травма поколінь, що постраждали від Росії. Послиня Канади в Україні Лариса Ґаладза переконана, що українцям не слід передавати російський гніт у спадок своїм дітям.

В інтерв’ю ведучим проекту KYIV NOT KIEV — Тетяні Гайдук та Поліні Іванишин — послиня розповіла про військову та гуманітарну підтримку Канади, терор з боку Росії проти мирного населення, який вона засвідчила сама, та про силу українського “Досить!”

Як для вас відчувається перебування в Україні у воєнний час?

— Бути послинею Канади в Україні у будь-який час — це привілей, а зараз — тим паче. Бути тут з українцями, коли урядовці ухвалюють серйозні рішення, коли ракети літають над головами. На мою думку, це доказ сильної підтримки України не лише Канади, а й усіх українських партнерів.

Першою жертвою війни є правда. Росія намагається звести навколо України цілу стіну брехні, щоб послабити підтримку наших міжнародних партнерів, — зазначає ведуча проекту.

Що було найдурнішим, що вам довелося чути про Україну в російській пропаганді?

— Найдурнішим твердженням було, що сьогоднішня ситуація — це саме те, чого хотіли українці.

Яка уява може привести до віри в те, що існує всесвіт, у якому українці відчули потребу порятунку Росії. Це настільки далеко від реальності, що важко навіть уявити, що хтось вважає це за правду, — каже Лариса Ґаладза.

Однак я не думаю, що й сама Росія вважає це правдою. Гадаю, вони поширюють такі наративи, щоб люди, які нічого не знають про Україну та українців, відчули: це не та війна, у яку їм слід бути залученими.

Росія заявляє, що не воює з мирним населенням України, а лише знищує військові цілі. Свідком яких доказів терору проти мирного населення ви були?

— Я була в Ірпені, Бородянці, у селах за Бучею. Я бачила там зруйновані будинки та мінні поля на фермерських угіддях. Мені доводилося проводити час у темряві та холоді, коли Росія руйнувала електромережі. Жодне з вищезгаданого не було військовою ціллю.

Минулого тижня в одному селі я розмовляла зі старою бабцею. Усі чотири будівлі на її подвір’ї знищили одну за одною прямими ударами. Що це, як не пряма атака на цивільне населення?

У Чернівцях ми побачили дітей, які виходили зі школи, — вишикуваних у рівну колону, повністю вдягнених, з рюкзаками і всіма речами. Якби це було в Канаді, можна було би подумати, що діти йдуть до шкільного автобусу. Однак тут вони прямували до укриття.

Ці школярі не мали би йти до укриттів, проте вони йдуть, тому що (російські — ред.) атаки спрямовані на мирні цілі, і внаслідок них діти могли б опинитися під завалами.

Що вам хочеться зробити, коли ви бачите всі ці речі, про які ви говорили?

— Перше, що я хочу зробити, — це звернутися до людей і сказати їм, що нам шкода і що ми поруч. Друге — я хочу краще виконувати свою роботу як канадська дипломатка.

Хочу бути переконаною, що посадовці мають всю інформацію, необхідну для ухвалення рішень, і щоб допомога, яку ми надаємо українцям, була актуальною, своєчасною, продовжувала виказувати нашу підтримку й допомагала виграти війну.

На запитання ведучих проекту KYIV NOT KIEV щодо класифікації російських дій як геноциду проти українського народу, послиня Канади в Україні висновує: навіть слова з боку Росії можна вважати геноцидом.

Путін дуже чітко дав зрозуміти, що, на його думку, Україна та українці не мають права на існування. Тому моя думка — так, цілком, — говорить вона. 

Разом з тим ведуча вдало зазначає, що до геноциду українців закликають не лише ворожі пропагандисти та їхня влада, а й звичайні росіяни.

Як досягти стабільного миру, коли сусідня нація вимагає твого фізичного знищення?

— Це дуже гарне запитання. Я вважаю, що стійкий мир буде, тому що Україна матиме все необхідне для захисту своїх територій. Принаймні це частина плану президента Зеленського.

Стабільний мир буде результатом безпеки в Україні, досягнутої з допомогою сучасної, добре озброєної та натренованої армії, а також військової інфраструктури.

Мир прийде з абсолютно незалежним політичним і медіапростором, енергетичною незалежністю, членством у Європейському Союзі. Мир стане результатом тісної співпраці з НАТО і зрештою, як я все ще вірю, членства, — зазначає Лариса.

Збройні сили України демонструють Заходу, на що вони здатні. Зброя, яку зараз використовують тут, — сучасна і складна, а українці вчаться користуватися нею надзвичайно швидко. Багато теперішніх успіхів ЗСУ є результатом величезної роботи, виконаної за останні вісім років для реформування оборонної й безпекової інфраструктури України.

Одним із найбільш очевидних прикладів, де це спрацювало, є питання керівництва в армії.

ЗСУ перейняли управління західного типу, у якому ухвалення рішення про те, як воювати, покладається на найнижчий рівень, на відміну від жорсткої вертикалі, де ти просто виконуєш накази.

Ви згадали, що деякий час провели без світла й тепла, тому мова піде про енергетичний терор. Це частина більшого плану завоювання України?

— Росія хоче перемогти, зламавши волю народу. Там вважають, що цього можна досягти, коли українці мерзнутимуть у темряві в розпал зими і не зможуть жити своїм життям. Це величезний прорахунок з боку Росії.

Один із цілої низки прорахунків, які вони зробили щодо українців.

Канадці знають, що означає жити в холодній країні. Кілька місяців тому ми оголосили, що відправляємо 500 тис. одиниць зимового одягу для ЗСУ. Кілька тижнів тому було виділено $10 млн на придбання близько 800 генераторів для гуманітарних цілей.

Є і креативні заходи, які Канада зробила на фінансовому фронті, — каже послиня. — Коли почалася війна, Канада скасувала спеціальний статус для російських та білоруських імпортних товарів. Увесь імпорт, що надходив з Росії та Білорусі, став оподатковуватися за ставкою 35%. Канада вирішила передавати ці податки Україні. Вчора оприлюднили суму (запис інтерв’ю відбувся 15 грудня — ред.) — $115 млн.

Читати на тему

Ви боретесь і за нашу свободу! Послиня Німеччини в Україні про поставки зброї, енергетичну кризу та українців закордоном

Про щоденні небезпеки війни, сприйняття українців у Німеччині, та плани останньої позбутися енергозалежності.

Росія вирішила використовувати продовольство та енергію як зброю. Який внесок Канада робить у глобальну продовольчу та енергетичну безпеку, яку буквально похитнула війна Росії в Україні?

— Продовольча безпека була гострою проблемою ще до російського вторгнення. Але Росія скористалася ситуацією, щоб поширювати наратив про те, що саме санкції спричинюють глобальну кризу продовольчої безпеки. Канада дуже швидко приступила до боротьби з цією дезінформацією.

По-перше, ми включили в усі наші дипломатичні та політичні взаємодії з іншими країнами факти про те, що санкції не стосувалися продуктів харчування, сільськогосподарської продукції і добрив. Це вигадки Росії.

По-друге, ми чітко дали зрозуміти, що Росія мінує українські поля, знищує зерносховища та буквально тримає українське зерно в заручниках у заблокованих портах.

Канада надала понад $600 млн на закупівлю додаткового продовольства для вразливих країн, а G7 загалом виділила понад $4,5 млрд фінансової підтримки для послаблення впливу продовольчої кризи, спричиненої вторгненням Росії в Україну.

Ведуча проекту зазначає: після незаконної анексії Криму у 2014 році Росія знову спробувала зробити це з українськими територіями Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей.

Росія вважає голосування під прицілом “волевиявленням народу”. Що не так із цим твердженням?

— У жодній реальності ці фіктивні референдуми не будуть легітимними. Не знаю, чи є хтось, хто в принципі звертає увагу на їхні результати. Нічого не змінилося у питанні підтримки Заходу, окрім того, що вона посилилася.

Так само нічого не змінилося в тому, як українці ставляться до своєї території, чи в тому, як Генасамблея ООН висловлюється про українську територію чи про цю війну.

Звісно, у світі є країни, які можуть не мати всієї необхідної інформації для того, щоб у матеріальному й практичному плані впевнено виступити на підтримку України.

Тому Канада та найближчі друзі України докладають великих дипломатичних зусиль, щоб привселюдно спростовувати всі ці дурні брехливі наративи.

Чого вчить Росію приклад деокупованого Херсона?

— Коли Росія окупувала Херсон, там була електрика і не було обстрілів. Коли Росія раптово пішла звідти, то і світла не стало, і обстріли з’явилися, але українці тільки й раді, що Росії немає. Буквально як у цитаті: без води — але без вас, без світла — але без вас. Тобто без Росії.

Навряд чи Росія чогось навчилася. Але вони й знали, що херсонці їх не підтримують, коли були там.

Це, скоріше, ще один урок для людей у світі, які думають, що переважно російськомовному місту на півдні України могло бути байдуже, бути їм у складі України чи Росії.

Однак Херсону явно не байдуже: місто воліє перебувати в темній і холодній Україні під обстрілами, ніж у репресивній тоталітарній Росії.

Яким має бути покарання Росії за таке грубе порушення міжнародного права і, зокрема, Статуту ООН?

— Покарання має відповідати можливостям сучасної правової системи: притягнення до відповідальності, тюремні ув’язнення та репарації. Росія порушила міжнародне право, Статут ООН і права людини. Тому ми, українська та міжнародна системи кримінального правосуддя, повинні притягнути Росію і росіян до відповідальності.

Зокрема людей, які ухвалювали відповідні рішення, які віддавали накази вчиняти звірства, які чинили звірства по всій вертикалі репресивної системи.

Яким внеском Канади в майбутню перемогу України ви найбільше пишаєтеся?

За словами послині Лариси Ґаладзи, є довжелезний список речей, які надала Канада Україні.

— Від самого початку ми постачали все: починаючи від летальної зброї, камер для Bayraktar, БПЛА, гвинтівок, гаубиць до теплої нижньої білизни, харчових пайків, ковдр тощо. Також ми говоримо про близько $2,5 млрд фінансової підтримки для стабілізації економіки.

Внесок, яким я пишаюся найбільше, — це той внесок, який ми робимо для звичайних людей через програми розвитку та підтримку громадянського суспільства.

Наскільки сильною є відданість підтримці України серед G7?

— Вона не могла б бути сильнішою. G7 однозначно підтримує Україну. З усіх механізмів, круглих столів, багатосторонніх форумів і об’єднань, важливих для України в цій боротьбі, G7, на мою думку, є найважливішим.

Це група країн, що роками підтримувала успіх України та її реформи. У цих країн також є економічна сила, щоб підтримати Україну і задушити Росію. Ці країни роблять найбільше для запровадження санкцій.

Приміром, з моменту вторгнення сама лише Канада запровадила санкції проти майже 1600 юридичних та фізичних осіб. Додаймо до цього США, ЄС, Велику Британію, Австралію — і ось у вас уже є значне обмеження економічної могутності Росії.

А це ще Росія не розповідає повністю, наскільки ці санкції завдають їй шкоди. Ми, однак, точно знаємо, що вони мають великий вплив.

Чи бачите ви якісь ознаки того, що росіяни зараз шукають можливості мирних переговорів?

— Ні, жодної. Путін навіть нещодавно заявив, що він не збирається припиняти атаки та бойові дії протягом різдвяних свят. Він намагається переконати дружні собі країни, що Україна не хоче миру. Важко повірити, але ще є люди та країни, які думають, що Україна спеціально затягує цю боротьбу.

Отже, ви цілком праві в тому, що це дезінформація. І я вважаю, що Україна та її партнери разом роблять усе можливе, щоб боротися з цим наративом.

Чому так важливо зупинити Росію зараз і не передати цю війну нашим дітям?

— Українці століттями жили під російським пануванням, терором, правлінням, впливом і різними видами втручання, весь цей час просто продовжуючи передавати це у спадок своїм дітям. Відчувається, як зараз українці кажуть: “Досить!”

Як онука людей, які покинули Україну через російську агресію, я знаю і на власні вуха чула те, що передається між поколіннями.

Українці відчули сповна, що означає жити зі свободою. Помітьте, не з миром, а саме зі свободою. Тому вони не збираються повертатися до минулого.

Це колективне “Досить!” є настільки сильним, що воно призведе до остаточного вигнання Росії з України не лише у фізичному та військовому розумінні, а й із її політичних, енергетичних та економічних систем так, щоб Україна отримала повну незалежність.

І якщо спитати, навіщо це робити саме зараз, то відповідь дуже проста: тому що це нарешті можливо.

Таку колосальну підтримку Україні надаютьбільшість країн світу. Раніше у проекті KYIV NOT KIEV посол Швеції розповідав про власне враження від війни в Україні.

Підписуйся на наш Telegram та стеж за подіями!