Починаємо не з нуля, а завжди з мінуса — Юлія Орлова про жіночий бізнес в Україні

Юлія Орлова — генеральна директорка видавництва Vivat, у березні 2019 року увійшла до складу жіночої делегації ООН на 63-й сесії ООН. 2020 року українська бізнес-леді увійшла до п’ятірки номінанток Національної премії Жінка України.

Вікна поговорили з Юлією Орловою про становлення жінки в українському бізнес-середовищі: як досягти успіху, чого остерігатися та як надихатися.

— Які найрозповсюдженіші стереотипи щодо жінок у бізнесі? 

— Як не прикро визнавати, але, на жаль, дійсно, стереотипи щодо жінок у бізнесі й досі вельми живучі.

До прикладу: непопулярні рішення, які ухвалює жінка-керівниця, частіше сприймаються негативно. Натомість, коли те саме рішення ухвалює чоловік, це оцінюється навпаки позитивно у більшості випадків.

Бо тоді це сприймається як вияв вольових якостей та сильного характеру. Натомість жінка після такого рішення постає стервом та залізною леді.

Ще один стереотип: жінка, яка пішла в бізнес, нещаслива в особистому житті. Цей сексистський стереотип взагалі без коментарів.

Третє найбільш поширене упередження: бізнес-вумен мають нестерпний характер. Я ніколи не зустрічала бізнес-вумен, з якою було б важко у спілкуванні чи співпраці. Навпаки: жінки мислять більш системно та конструктивно, з ними легко та комфортно вести діалог. 

— Які “кола пекла” треба пройти жінці, щоб досягти успіху в бізнесі?

На мою думку, жінка починає свій шлях у бізнесі не з “нуля”, як чоловік, а завжди з “мінуса”.

Усе через усталене поле стереотипів, яке необхідно подолати. Це і є той “мінус”.

Тільки подолавши оце поле упереджень, можна вийти на стартовий “нуль”. І тільки після цього можна почати рухатися бізнес-шляхом уперед з такою самою швидкістю, як і чоловіки. 

З моментів, які створюють перешкоди для реалізації жінки в бізнесі, це, звісно, виключно “жіночий” декрет та нерівноцінна оплата праці, що, як наслідок, примушує саме жінку бути єдиною доглядачкою  дитини. 

Тобто жінка на цей період лишається вдома, поки чоловік заробляє гроші. Потім це перетворюється на економічну залежність та часто-густо економічне насильство.

І після такої паузи жінці набагато складніше повернутися в бізнес. Бо випасти з бізнес-реалій бодай на півроку означає випасти з актуального стану подій у нашому турбулентному світі, який вельми швидко змінюється. 

— Чи можна стати успішною без фінансової подушки за спиною?

— Так, звісно. Тут варто зазначити такий момент: ідея — найцінніший капітал.

Це неоціненний ресурс, який дуже поважають у глобальному світі, проте не дуже — у нас, в Україні.

Якщо ви маєте ідею, до її реалізації завжди можна залучити людський потенціал. І, маючи ці дві позиції (ідею та людей), можна знайти й гроші для подальшого розвитку своїх планів.

Найголовніше — мати сильну, грандіозну та глобальну ідею, яка гарантуватиме вам успіх.

— У віці 34 років ви створили власне видавництво Аргумент-Принт. Розкажіть, з чого ви починали свій бізнес? Чи важко було засновувати подібну компанію?

— З точки зору бізнес-підходів та подальшого життєвого фідбеку, вже сьогодні я розумію і бачу, що розпочала свою справу правильно та відповідно до всіх бізнес-стандартів.

У мене була система реалізації.

Що це означає: якщо є умовні точки збуту (кому продавати?) та інструментарій (як продавати?), то продукт (що продавати?) завжди знайдеться. Я користувалася цією моделлю, і саме вона зробила успішною мою справу, якою є Vivat.

Взагалі, варто сказати, що бути засновником завжди важко. На мій погляд, це ризик, важкі рішення та страх невдачі, невиправданих очікувань тощо. І оцей страх дуже сильно сковує.

Але жінка в бізнесі, на противагу чоловікові, вміє випереджати ці ризики. Бо жінка може піти на ризик лише тоді, коли переконана у своїй перемозі.

Чоловік навпаки: він ризикує апріорі, незважаючи на можливість потенційного програшу. Жінка в бізнесі зазвичай бачить можливі наслідки і завжди їх враховує.

Читати на тему

Романтизм, авантюризм, криміналістика в літературі та житті — ексклюзивне інтерв’ю Стогнія

Костянтин Стогній відверто розповів про свої улюблені книжки, авторів, а також порадив глядачам три видання для затишних вечорів.

— Чи є якісь організації, які підтримують жінок у бізнесі?

— Так, такі організації існують, хоча їх небагато.

Є проєкт Я зможу! Фонду Олени Пінчук, є фонд Повір у себе, є Асоціація жінок України Дія в Одесі. Але ці проєкти підтримують жінок та їхні починання загалом, не концентруючись саме на темі бізнесу. 

На цей момент є потреба навчати жінок побудови бізнес-моделей та розповідати про усі виклики, які стоять перед тим чи іншим бізнесом.

Є потреба у менторстві жінок-підприємиць малого та середнього бізнесу. Було б чудово мати мережу таких буферних організацій, які могли б зробити жінок у бізнесі видимими.

Я певна, що є велика кількість вже успішних бізнес-вумен, які готові взяти під своє менторство. Саме тому потрібна спеціальна платформа для об’єднання менторів та початківців з точки зору бізнесу та бізнесового менторства. 

— 2019-го року ви увійшли до складу жіночої делегації ООН. Розкажіть, якою була мета поїздки на сесію ООН?

— Основною метою поїздки було зробити жінок видимими не тільки в межах України, а й в межах світу. Це була 63-тя сесія ООН, де обговорювалися питання гендерної рівності.

На сесії були делегації, що представляли більшість країн світу. Ми обмінювалися досвідом та інструментарієм, що допоможе зробити жінок видимими. Ділилися тим, які привілеї та права мають жінки у кожній з представлених країн.

З огляду на отриману інформацію я змогла оцінити факт того, що права та свободи жінок в Україні перебувають на досить гідному рівні, якщо порівняти, наприклад, з тим, яким є стан гендерної рівності в Танзанії.

Але якщо порівнювати нас зі Швецією чи Данією, то ми перебуваємо від них катастрофічно далеко у плані підтримки гендерної рівності та прав жінок. 

— Чи є, на вашу думку, різниця між умовами для розвитку жінки в Україні та за кордоном?

— Поняття “закордону” є дуже обширним.

Як я вже казала, якщо порівнювати нас зі Швецією чи Данією, то нам є куди рухатися. Звісно, існує ця різниця між умовами для розвитку жінки в Україні та за кордоном.

Наприклад, компанії у Швеції забезпечують гендерний аудит. Тобто відбувається перевірка за показниками жінок і чоловіків, які працюють у компанії, за якими порівнюється еквівалентність та рівноцінність стану кар’єрного росту, зарплати, зручності доступу до офісної інфраструктури тощо.

Це затверджено законодавчо і має підтримку з боку бізнесу. Натомість у нас в Україні є недостатня підтримка з боку державних інституцій та маємо чималий спротив громадськості таким гендерним новаціям. 

— Чи доводилося вам стикатися з сексизмом, можете розповісти?

— На щастя, я не стикалася з проявами сексизму. Мабуть, через те, що, на загальну думку, маю отой сталевий, маскулінний характер.

Але в процесі обрання Vivat-ом руху гендерного просвітництва, заглибившись у цю тему, я почала розуміти, що не всі жінки можуть постояти за себе.

Осягнувши всю глибину актуальної на сьогодні гендерної несправедливості, ми у видавництві почали проводити ґрунтовну роботу з підбору гендерно чутливих тайтлів, які надихатимуть українських жінок боротися за свої права, відстоювати себе у світі та у своїх починаннях на рівні з чоловіками.

Ми забезпечуємо такими гендерно чутливими тайтлами наш видавничий портфель (це не тільки нон-фікшн, а й художня література). Ми поширюємо ці важливі ідеї в суспільстві. І це одна із соціальних складових нашої компанії, що на сьогодні є трендовим рухом.

Це дуже кропітка та інколи навіть неоціненна громадськістю справа, бо феміністичні тайтли зустрічають великий спротив, скептицизм та критику від коментаторів, що нівелють важливість цієї теми.

Але ми продовжимо відстоювати ці цінності та надалі пропагуватимемо ці соціально значущі теми в Україні. 

— Чи є якісь секрети для жінок: як зробити так, щоб тебе почули (слухали)?

— Мені здається, що це питання не є гендерно орієнтованим. Бо коли ти перебуваєш у бізнесі, треба вміти говорити чітко, ясно та доступно формулювати свою позицію, незважаючи на стать.

Загалом, для цього є кілька тайтлів від Vivat, з яких я особисто почерпнула чимало корисного у плані ведення ефективних комунікаційних стратегій та фішок, які сприяють тому, щоб тебе і твою ідею почули, побачили та оцінили.

Це Netflix і культура інновацій Ріда Гастінгса та Ерін Маєр. Тут чимало цікавих кейсів від найбільшого стримінгового сервісу, який досягнув неабияких успіхів завдяки унікальній корпоративній культурі (є що взяти на озброєння).

Це Лідерство в буремні часи Доріс Кірнс Ґудвін, де аналізується історія успішності чотирьох американських президентів. Зокрема, перелічуються їхні особисті секрети з ведення перемовин, структури ідеальної промови тощо.

І ще Жінка, яка має план від Мей Маск. Тут історія жінки, яка змогла зробити так, щоб її не просто почули, а щоб про неї дізнався весь світ.  Це дуже сильна в плані мотивації книжка, яка надихає не боятися та досягати. 

Читати на тему

Мей Маск про переїзд у Торонто, життя без кредитної історії та своє “пощастило”

Люди скажуть, що їй “пощастило”, що її життя схоже на казку. Але насправді за успіхом Мей стоїть важка 50-річна праця.

— Назвіть українських жінок, з яких можна і треба брати приклад?

— Для мене це Ольга Гуцал, відома бізнес-вумен, яка побудувала одну з найуспішніших компаній в Україні.

Ця жінка мислить досить масштабно, має різнобічні інтереси та не зупиняється на досягнутому. Вона дуже чесна. Це жінка-візіонерка, яка у 55 років запускає черговий стартап.

Вона захоплює не лише тим, скільки змогла заробити, а більше тими сенсами, що вона вкладає в кожен свій бізнес-проект. Масштаб її особистості не може не приваблювати. 

— Якою, на вашу думку, має бути жінка, щоб досягти успіху? (характер)

— Це загалом має бути людина зі сталевою позицією, яку вона зможе відстояти. Жінка, що досягає успіху — це поєднання вміння любити себе, а, з іншого боку, вміння не жаліти себе в досягненні мети.

Успішна жінка має високу працездатність та працелюбність. А ще треба бути просто доброю людиною. Бо це певний талант, яким ви або володієте, або ні. 

— Яку можете дати пораду жінкам, які розвивають власний бізнес?

— Одну коротку: ніколи не бійтеся йти уперед. 

— Ви вже майже десять років гендиректорка Vivat. Це, безумовно, велике моральне навантаження. Як ви відпочиваєте у вільний від роботи час? Що можете порадити іншим?

— Ця відповідь може здатися банальною, але під час роботи я не відчуваю навантаження. Бо люблю справу, якою займаюся.

Робота навпаки наснажує мене, приносить задоволення, бо я обожнюю зміну завдань та люблю вирішувати проблеми, відповідати на виклики.

А загалом відпочиваю я у подорожах, бо дуже люблю мандрівки. 

— Як відновити сили й не втратити віри в себе та проект після невдачі?

Невдача — це теж результат. Але той, що просто не відповідає вашим певним очікуванням.

У бізнесі ти рухаєшся від однієї невдачі до іншої, і це абсолютно нормальна практика. Я точно не втрачаю віру в себе після невдач. Це не те, що здатне вплинути на мою віру в себе.

Єдине, що може підточити мої сили — почуття власної безпорадності.

Наприклад, якщо трапилося щось, чому я не можу зарадити (хвороба тощо). Але це точно не має жодного стосунку до перебігу бізнес-задач та їхнього вирішення. 

— Як успішна кар’єра жінки впливає на її стосунки?

— На мій погляд, успішна кар’єра жінки завжди має виключно позитивний вплив на стосунки.

Тут питання в тому, хто перебуває поруч із вами і в яких саме стосунках ви перебуваєте. Чи маєте ви з партнером спільні цілі та погляди на майбутнє.

Якщо ви обидва дивитеся у майбутнє однаково, то успішність одного з партнерів буде стимулом та підтримкою для іншого. Але якщо ви маєте різні погляди на життя та перспективи, то й успішність буде трактуватися вже з іншого боку.

Тому важливим є вибір партнера, який буде підсилювати, доповнювати та надихати. Важливо бути одне одному цікавим, зростаючи разом у своїх починаннях. 

— З кого ви брали приклад, ким надихалися?

— Я не можу назвати окрему особистість, бо не маю кумирів як таких.

Проте я черпаю натхнення та захоплююся своїми колегами та підлеглими. Ми проводимо разом чимало часу, і я бачу, як вони вирішують завдання та поточні проблеми.

Їхні рішення відрізняються від мого, і коли я бачу, що їхні моделі вирішення питань ефективні та мають позитивний результат, то беру собі це на озброєння. І у такий спосіб розширюю свій інструментарій та отримую нереальний драйв. 

— Декілька днів тому ваша команда отримала високу нагороду від Спілки Українських Підприємців, вигравши номінацію Креатив року. Що це значить для вас?

— Відверто кажучи, від таких потужних проривів зриває дах.

У  нашій номінації було чотири проекти Нової пошти, які були досить потужними та апріорі приреченими на перемогу.  І тому перемога Vivat-у мала флер неочікуваності.

Ми вірили у свої сили, але й оцінювали переваги інших номінантів. І ось, Креативом року стало наше видавництво! Це наснажує на нові звершення, бо хочеться ставати ще ліпше і ще крутіше.

Я вдячна кожному причетному до нашої перемоги. Безмежно продовжую захоплюватися людьми та командою, з якою ми творимо наш креатив. Люди — найцінніший ресурс і фактор успіху Vivat-у.

З такою командою видавництво апріорі завжди серед переможців. Тепер ми маємо ще одну важливу та вельми престижну відзнаку та надзвичайно потужний меседж від громадськості про те, що Vivat рухається у правильному напрямку.

І рухається, звісно ж, до нових перемог та нових ще більш масштабних соціально-відповідальних ініціатив.

Приємно, що хоч і маленькими кроками, але ми відходимо від стереотипів і жінки в нашій країні можуть бути успішними та окриляти. 

Ще однією жінкою, яка надихає на нові звершення, є Наталія Татарінцева. Вона чотириразова чемпіонка світу з pole dance, має власний бренд косметики та одягу. Раніше Наталія Татарінцева дала інтерв’ю Вікнам, в якому розповіла, як встигає поєднувати бізнес, танці та сімейні стосунки.