Днями мережу сколихнула петиція, розміщена на сайті Офіційного інтернет-представництва президента України, у якій ініціюється заборона абортів для українок. Петиція зібрала лише 106 підписів із 25 000 необхідних, проте зазнала неабиякого розголосу у соціальних мережах TikTok, Facebook та Instagram, здійняла справжнє обурення та засудження з боку суспільства.
Тож будемо розбирати разом — для чого взагалі була створена ця петиція, чому вона не отримала достатньої підтримки, що про це думають українські жінки та яку роль у цій історії відіграє досвід інших країн.
Декілька слів про мотивацію до створення петиції про заборону абортів в Україні: у тексті до петиції сказано, що ініціатива є актуальною у час війни та необхідна для українського народу, аби він “швидше відновився” після війни з Росією.
Російські окупанти безбожно знищують українців, давайте не дозволимо українським батькам повторювати дії російських окупантів і заборонимо знищувати українських дітей, наше майбутнє! — йдеться у тексті.
Петиція, створена деяким Головчаком Анатолієм, насправді стала не причиною, а каталізатором того масового обурення у нашому суспільстві, яке зріло вже давно. І не варто стереотипно вважати, що проти заборони абортів традиційно виступають лише жінки — сучасне суспільство звикло поважати кордони та бажання іншої людини, чи то жінка, чи то чоловік, чи трансгендерна особа.
Отож петиція про заборону абортів в Україні стала черговим доказом свободи українського духу. А також зібрала проти себе цілий рекомендаційний ланцюжок із відео у мережі TikTok із чіткою позицією українського жіноцтва.
@shuhaiiloo #війнавукраїні #аборти #укртікток #петиція #фемінізм ♬ original sound – Areyon Tashaun ????
Тому що насправді це петиція про заборону права вибору, про насилля над жіночою статтю та про уподібнення державам, які досі вважаються патріархальними. Прикладом може слугувати Туркменістан, влада якого повністю нівелювала роль жінки як частини суспільства.
В Туркменістані жінкам забороняють нарощувати вії, нігті, носити європейський одяг (та й загалом одяг, що відкривав би частини тіла), робити пластичні операції, відвідувати громадські місця без супроводу чоловіка, а також робити аборти, навіть якщо вагітність загрожує життю жінки.
Повертаючись до петиції українського чоловіка, не витримує жодної критики факт, що ініціатива подана саме в той час, коли відомо про сотні зґвалтувань українських жінок російськими військовими.
Насправді ж наслідки заборони абортів можуть бути набагато гіршими, аніж могло здатися ініціатору такої ідеї та тим, хто її підтримав. Варто розуміти, що попит на переривання вагітності ніколи не зміниться: часто жінка не готова до вагітності та народження дитини як фізично, так і морально. Також не варто забувати про випадки зґвалтування, які часто стають причиною небажаної вагітності.
Без державної підтримки та фінансування, забезпечення лікарень усім необхідним для проведення такого типу операцій в Україні стрімко набиратиме обертів “чорна”, підпільна процедура переривання вагітності. Звісно, такі операції відбуватимуться без належного документування, з ліками невідомого походження та іншими ненадійними супутниками усього незаконного.
Unsplash
Звідси стає зрозумілим, що жоден лікар не зможе гарантувати жінці, яка пішла на примусове переривання вагітності, збереження її репродуктивного здоров’я чи навіть життя.
Окрім цього, постає запитання: якщо почнуть гинути жінки при пологах, чи не стане це тією ж причиною, з якою “покликана боротися” петиція про заборону абортів — високий рівень смертності серед українських жінок, які також є частиною українського народу?
До речі, чимало країн Європи таки ввели заборону на переривання вагітності шляхом лікарського втручання. І одним із показових для українського суспільства є приклад сестринської Польщі — у січні минулого року країна потонула у масових протестних акціях та загуділа скандуванням: “Мені страшно жити в Польщі”.
Влада Польщі ухвалила закон про посилення заборони на аборти, визнаючи потребу в перериванні вагітності лише в тому разі, якщо у плоду наявні ознаки вад, що призведуть до його смерті після народження. Також аборт може зробити жінка, що стала потерпілою від зґвалтування чи завагітніла у результаті інцесту.
Чи позитивно вплинуло це на демографію Польщі? Ні. За статистикою GUS, у 2019 році населення Польщі налічувало близько 38,383 млн. А вже у 2022 році спостерігаємо демографічне зниження — 37,770 млн. Чи стало це правовим утиском для полячок? Так, безумовно.
У Німеччині теж діють жорсткі правила щодо штучного переривання вагітності: така процедура можлива лише до 12-го тижня вагітності та при наявності ризику для здоров’я жінки, або ж якщо вагітність стала наслідком зґвалтування.
До речі, багато польських жінок їдуть у Німеччину для того, щоб зробити аборт.
Але ось чим цікавий випадок Німеччини: у ФРН хочуть скасувати закон, який 90 років забороняв лікарям розповсюджувати інформацію про аборти. А сама ініціатива виникла ще у 2017 і, не повірите — теж у вигляді петиції. Щоправда, тоді петиція від лікарки Крістіни Хенель отримала 150 тисяч підписів на вимогу змінити закон Німеччини, який забороняє надавати інформацію про процедуру аборту.
По суті закон забороняє публікувати фактичну, медичну інформацію в інтернеті, а також він фактично забороняє лікарям публічно говорити про те, чи роблять вони аборти, чи ні, дозволяючи лише обговорювати цей процес на приватних консультаціях.
Попри заборону на аборти у Німеччині, лише за останній рік було зафіксовано 100 тисяч випадків переривання вагітності шляхом медичного втручання. Можемо зробити висновок, що заборони на рівні законодавства не діють навіть у такій педантичній країні.
Так, насправді вся полеміка довкола цієї теми часто базується саме на церкві та гріховності такого вчинку — аборт вважається вбивством, а сама церква засуджує переривання вагітності. Але досить довго у суспільстві панують думки, що штучне переривання вагітності не є вбивством власної дитини, і це твердження має наукову базу.
Окрім аналітичних балачок, ми попросили коментар у консультантки Аналітичного центру жінок-юристів ЮрФем. Тетяна Нарок розповідає, чому така петиція є неправомірною та чим загрожує породження подібних ініціатив українському суспільству.
Тетяна каже: схожа ініціатива у 21-му столітті стала для неї неабияким здивуванням.
— Дивує, що у 2022 році ще досі йде дискусія на такі теми та висуваються подібні петиції. Це абсолютно поза здоровим глуздом. Однак ми демократична країна, і, згідно з законодавством, кожен має право зареєструвати будь-яку петицію на відповідному сайті. Проте зміст петиції не має містити у собі посягання на права і свободи людини.(ст. 23-1 Закону України Про звернення громадян).
Оскільки заборона права на аборт є порушенням репродуктивних прав жінок, то така петиція є неправомірною.
— Чи є українське законодавство лояльним до питання репродуктивного здоров’я жінок, чи все-таки існують обмеження стосовно цього?
— Варто сказати, що українське законодавство є досить сприятливим для жінок, які бажають зробити аборт. Штучне переривання вагітності може здійснюватися за бажанням жінки й може бути проведене при терміні вагітності до 12 тижнів, а у передбачених законом випадках і до 22 тижнів.
Простіше кажучи, до 12-го тижня вагітності жінка може без перешкод зробити аборт, а після 12 до 22 тижнів вагітності існують певні законодавчі обмеження. В цей період аборт можливий за згодою лікаря при загрозі життю і здоров’ю жінки, у випадках зґвалтування чи інцесту тощо.
— Чи може ця ініціатива бути втілена в українському суспільстві з точки зору етики?
— Ініціатива із заборони абортів аж ніяк не може бути втілена у нашому суспільстві, тим більше в умовах війни, коли жінки і юні дівчата вагітніють від зґвалтувань окупантами.
Аборт — це базове право, яке має бути у кожної жінки. Ніхто не може, окрім самої жінки, вирішувати, як розпоряджатися власним тілом, народжувати дітей чи ні.
Жоден чоловік не має права забороняти жінці робити аборт, прикриваючись погіршенням демографічної ситуації в країні! Це взагалі неприпустимо. Жінки не інкубатори, й покращувати демографічну ситуацію в країні — не жіночий обов’язок!
— На жаль, час від часу в парламенті виникають такі негативні законодавчі ініціативи щодо заборони абортів. Це відбувається постійно, проте ще жодна з них не знайшла підтримки серед парламентарів, що є позитивним моментом. Думаю, ця петиція не буде винятком.
Якщо розібратися у справжніх причинах небажаної вагітності української жінки, то можна легко знайти розв’язання проблеми. І воно криється не у заборонах на примусовий викидень, а у перегляді багатьох ключових моментів в системі освіти, медичного та соціального забезпечення.
Програми, які реально зменшують кількість абортів:
Посягання на жіноче тіло є неприпустимим — ні фізичне, ні у петиціях про заборону абортів. А ще жіноче здоров’я потребує особливої уваги та турботи. Багато жінок стикаються з неприємними симптомами та не знають, коли варто звернутися до лікаря. Ми розповіли про незручні запитання, з якими жінки не поспішають звертатися до гінеколога.