У тебе точно є сила волі! А як щодо мотивації? Як злізти з тортиків та почуватися добре: моя історія відмови від цукру

Колись, щоб поласувати солоденьким, людина мала здолати чималий шлях та ще й поборотися зі світом дикої природи. Зараз достатньо спуститися в магазин, а всі складнощі зводяться до мук вибору з-поміж великого асортименту. 

Від цукру наш пращур отримував заряд глюкози, а його мозок вибухав від задоволення. Він був готовий їсти ще і ще, та дерево з плодами не росло на кожному кроці. Знайдене джерело солоденького прирівнювалося до виграшу в лотерею.

В організмі сучасної людини відбуваються такі ж процеси. Та й мозок все ще думає, що ми виграли в лотерею. Відмінність лише в тому, що у нас є необмежений доступ до ласощів, а рухатися ми почали значно менше.

Тож для багатьох цукор перетворився на справжнє зло, наркотик, причину зайвої ваги та проблем зі здоров’ям. Про його вплив на людину почали знімати фільми, писати книги та проводити дослідження.

Більшість з усіх, хто дотичний до вивчення цієї теми, сходяться на думці, що цукор — смерть уповільненої дії. Він погано впливає як на фізичне, так і на ментальне здоров’я, тож краще відмовитися чи суттєво обмежити його кількість в раціоні.

Від чималого списку негативного впливу солодкого на організм хочеться викинути його у смітник. Та попри всі недоліки, важко забрати зі свого життя розраду та джерело швидкого дофаміну, який дарує хоч і не довгу, але насолоду. А чи треба?

Ця історія про мій власний досвід відмови від цукру. Хочу чесно розповісти про всі переваги, недоліки та підводні камені, які я відчула на цьому шляху. А в другій частині матеріалу можеш знайти коментарі дієтологині та терапевтки Юлії Поворознюк. 

Як я дійшла до відмови від цукру і що це мені дало?

Щоб зрозуміти для себе, варто споживати цукор чи ні, я читала різні книги, наприклад, Їжа для ментального здоров’я Ума Найду, Їжа для мозку. Наука розумного харчування Ліса Москоні.

Також дивилася документальні фільми: Цукор та Ситий по горло. Читала наукові праці. Здебільшого знаходила їх на платформах ВОЗ та Американської національної бібліотеки медицини NIH. 

Якщо вірити усьому, що я вивчала на цю тему, від цукру погіршується метаболізм, може виникати здуття, погіршуватися шкіра, з’являтися ненависна зайва вага.

Крім того, знижується працездатність, а людина стає вразливою до депресії. Це далеко не весь перелік, але два роки тому мені вистачило цих аргументів, щоб відмовитися від цукру.

Тоді я керувалася благородною метою: робити все для власного здоров’я та самопочуття. Та глибинною причиною, яку я довгий час відмовлялася визнавати, було бажання мати ідеальні параметри та шкіру.

Моя вага на момент відмови від цукру була в межах норми, але РХП, мов злий критик, кричав мені: “треба схуднути ще”. Я корилася, тож була налаштована рішуче. Це стало головною мотивацією, завдяки якій вдалося протриматися без солодкого майже рік.

Звісно, моя проблема не стосується кожного чи кожної. Часто відмова від цукру необхідна через стан здоров’я і може бути зовсім не травматичною, адже й справді допомагає почуватися краще. 

Мій досвід може виявитися корисним незалежно від причини відмови від солодощів, адже розкаже про помилки та знайдені способи полегшити цей шлях відмови.

Скільки спроб мені знадобилося, щоб відмовитися, і які помилки були?

Перш ніж остаточно відмовитися від цукру, я мала безліч короткотривалих спроб, де обмежувала себе в солодкому. За ними були “зриви”, під час яких плитка шоколаду була на сніданок, обід та вечерю.

Звісно, я докоряла собі. Звинувачувала, що не маю сили волі. Виснажувала спортом. А після зривів влаштовувала голодування. Як наслідок, мій емоційний стан хилитався, мов тополя під час буревію.

Спойлер: виявилось, що сила волі є у всіх. А наш успіх у чомусь залежить від мотивації. Якщо вона досить сильна, людина може витримати все, навіть відмову від смачної випічки та шоколаду.

Я пробувала інші методики, які обіцяли, що буде простіше, наприклад, “чітміли”. Суть цього підходу полягає у тому, що ти дозволяєш собі солодощі в певні дні тижня і це допомагає триматися в інші дні.

Але для мене навіть такий лагідний спосіб виявився неефективним, адже як виявилося потім, ціль була зовсім не здоров’я, а максимальне схуднення.

Якщо спостерігаєш такий стан у себе, ти не мусиш лишатися з ним сам на сам. Найкраще звернутися до спеціаліста, який допоможе безболісно налагодити стосунки з їжею. 

Підхід, який спрацював для мене

Після численних невдач стало очевидно, що я щось роблю не так. Форуми, блоги та поради були різними, тож я не знала, кого слухати. Тоді почала вивчати літературу про схуднення та харчування й врешті прийшла до найкращого рішення — збалансованого харчування.

Коли я почала їсти різноманітну корисну їжу, почувалась сито та бадьоро тривалий час, мені не хотілося перекусів. Власне, це й є секретна формула, яка допомогла відмовитися від цукру на такий тривалий час.

Також важливим фактором стало те, що я не заміняла солодощами повноцінний прийом їжі, а коли їла щось солодке: фрукти чи власні десерти, не забороняла собі обідати чи вечеряти.

Та попри те, що я почала гарно харчуватися, певний період було складно. Я називаю його “цукрова лихоманка”, яка триває від кількох днів до кількох тижнів.

У цей час мозок може йти на ниці речі: шантаж, маніпуляції, вмовляння, виплеск гормонів та емоційні гойдалки. Усе, щоб отримати заповітну дозу цукру.

Принаймні весь цей спектр відчувала я. А коли вдалося перечекати цей вир протесту, перестала помічати відсутність солодощів. Мені більше не хотілося магазинних цукерок чи випічки.

Чим я заміняла солодощі й рятувала найгірші дні

Та все ж дещо солоденьке лишилося зі мною, адже я мусила пообіцяти собі бодай щось, щоб не зірватися. У мене лишився широкий вибір корисних солодощів, які я радо імплементувала у свій раціон.

Так я познайомилася з ПХ десертами та фруктами, які стали чудовими натуральними замінниками магазинної продукції.

Наскільки мені вдалося помітити, від них не виникає такої залежності й набагато простіше зупинитися, коли відчуваєш ситість. Тож моїми замінниками стали:

• Фрукти та сухофрукти.
• Овочі. Виявилося, що є чимало солодких овочів: варений буряк, гарбуз, солодкий перець, помідори тощо.
• Мед. Він є відмінним замінником цукру, яким можна доповнювати десерти й напої. Однак цей продукт є надзвичайно калорійним, тож з ним теж слід бути обережними.
• Горіхи.
• ПХ десерти. Окреме місце в моєму серці зайняли солодощі, які я пекла сама й точно знала, що там немає цукру.

Перелік таких десертів чималий, та я поділюся улюбленими: банановий хліб, печені яблука з горіхами чи сиром, сирні кекси, фрукти з горіхами під домашнім йогуртом чи сметаною, сир з бананом, гарбузова каша.

Ці десерти були солодкі завдяки використанню фруктів, сухофруктів чи меду. Хоч вони теж містять свій цукор, це було краще, ніж магазинна продукція. Адже, крім цукру, в неї додають ще й трансжири та емульгатори. 

Цукрозамінники

Також варто зачепити тему цукрозамінників. Наразі їх є чимало: стевія, фруктоза, сукралоза, ксиліт, сахарин, аспартам тощо.

Під час відмови від цукру я не вживала жодних цукрозамінників. Адже в книгах, фільмах та дослідженнях, про які я згадувала на початку, дізналася, що вони теж не найкращим чином впливають на наш організм.

Дієтологиня Юлія Поворознюк теж стверджує, що їх не слід вживати. Оскільки було проведено багато досліджень, де довели, що цукрозамінники негативно впливають на наше здоров’я. 

Якщо без цукрозамінників ніяк, то найбільш здоровим варіантом є стевія та еритритол. Їх можна додавати в раціон, але зовсім трішки.

Важливо привчити себе жити без цукрозамінників, цукру, меду, варення, яке містить багато цукру, сукралози, фруктози, яка є навіть гіршою за глюкозу.

Для цього треба просто перетерпіти деякий час, потренуватися й організм вже не буде відчувати потяг до солодкого, — резюмує дієтологиня. 

Читати на тему

Маркетинг і самообман? Чи варто замінювати цукор штучними підсолоджувачами

Підсолоджувачі не такі шкідливі, як цукор? А ти в цьому впевнений(-а)? Читай детально в нашому матеріалі.

Як відмова від цукру вплинула на мене: плюси та мінуси

Після першого місяця без цукру я й справді почала почуватися краще. З’явилася легкість, якої раніше не було. Також зникли запальні висипання, хоча мушу визнати, відмова від цукру не вирішила всіх проблем зі шкірою.

Та найкраще, що дало мені життя без цукру — енергію. Я почувалася бадьорою, зранку радо вставала з ліжка й відчувала сили, щоб підкорити світ. Мій емоційний стан теж покращився. Хоча відмова від цукру — не панацея для такого самопочуття.

Варто згадати, що я мала повноцінний сон, якісний відпочинок, їла збалансовану їжу та займалася спортом. Крім того, тоді в моєму житті майже не було стресу, що теж позначалося на самопочутті.

Думаю, цей комплекс допомагав мені почуватися стабільно. Але завжди є “але”. Попри всі принади, які дала мені відмова від цукру, іноді я відчувала, ніби втрачаю можлиість отримати задоволення. 

Особливо це відчувалося, коли я була на святах, де всі їли торт, крім мене. Коли друзі чи кохана людина їли щось смачне, а все, що я могла — дивитися й тамувати власну жагу.

Тоді я вперше зрозуміла, як це — бути білою вороною. Інколи я могла несвідомо злитися на інших, бо їм можна, а мені — ні. З’явилися сумніви, чи треба відмовлятися від цукру взагалі?

Сам факт заборони тиснув. Було важко змиритися, що це назавжди. Водночас думки, що я зраджу здоровий спосіб життя, до якого я так довго йшла, змушували почуватися ще гірше.

В окремі моменти здавалося, що я опинилася в пастці. Та в ній я була лише через РХП. Про небезпеки та види цього захворювання ми розповіли тут.

Жити без цукру можна повноцінно. Головна умова для цього — чітке розуміння, навіщо. Коли ми обманюємо себе, протриматися довго майже неможливо, ба більше, травматично.

Повномасштабна війна: як цукор повернувся в моє життя

За місць після повномасштабного вторгнення та переїзду в іншу країну я здалась. Мені хотілося швидкого дофаміну та радості, тож я повернулася до солодкого.

Спершу все було гаразд, але потім в голові почали лунати думки про “погану їжу”, “зрадила собі”, “тепер я ніколи не зможу повернутися до здорового способу життя” тощо.

Мій РХП перейшов у більш агресивну стадію. З’явилися прояви булімії й шалене почуття провини. Я б не впоралася з цим без допомоги спеціаліста.

Мені знадобився час, щоб прийняти прості істини: поганої їжі не існує, солодощі не зможуть замінити обіймів чи висловити за мене емоції, які я пригнічую.

Їжа — це просто їжа, не буває хороших чи поганих продуктів. А здорове — в першу чергу про почуття міри, а не кількість овочів на тарілці. 

Тож така категорична відмова від “поганої” їжі може бути шкідливою, а магазинні солодощі в міру — корисними. Головне — твоє здоров’я, самопочуття та баланс.

Читати на тему

Поради для схуднення, з якими ти не схуднеш. Або як не довести себе до РХП

Як худнути усвідомлено, у задоволення та не заробити РХП. Розвінчуємо міфи та шкідливі методи для схуднення.

Дієтологиня про цукор і його норму

Лікарка-дієтологиня розповіла, що у 2023 році прийняли нові норми цукру. Для дітей від трьох до 18 років нормою є 25 г цукру на добу, що дорівнює приблизно п’яти чайним ложкам без верху.

Для дорослих норма — до 50 г, за умови, якщо у людини здорова вага, достатній рівень активності й немає хвороб, за яких не можна вживати цукор.

Однак цю норму в сучасному світі ми швидко перевищуємо. Так відбувається навіть тоді, коли перестаємо додавати рафінований цукор в чай, купувати магазинні солодощі або пекти десерти без цукру.

Річ у тім, що щодня ми вживаємо й інший цукор, де міститься фруктоза чи глюкоза. Тож він є ще й у фруктах, сухофруктах, соках, консервації, цілозернових крупах, картоплі та хлібцях тощо. 

Та це не означає, що слід відмовлятися від усіх продуктів, де є хоч дрібка цукру. Їх можна їсти, головне, щоб вживання солодощів не перетворилося на щоденний ритуал, а доза не перевищувала рекомендованої норми.

Наприклад, одне морозиво вдень двічі чи тричі на тиждень буде в межах здорового, — каже лікарка. Але важливо при цьому не робити перекуси солодким.

Лікарка пояснює, що між сніданком і обідом чи між обідом та вечерею перекус морозивом, булочкою чи цукеркою — не найкращий варант. Бо це велика доза цукру.

Десерт Юлія Поворознюк радить вживати тільки в першій половині дні — після сніданку чи після обіду. Не слід їсти солодке ввечері.

Раніше Юлія Поворознюк дала професійні поради, які допоможуть відмовитись від цукру без стресу. Подробиці у матеріалі.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.