Життєві історії

Вона розуміє усі ризики, але готова боротися заради перемоги України!

Вікна зібрали історії українських жінок, які знайшли в собі сили, щоб боротися з обставинами. Усе, щоб нагадати тобі про твою силу та вкотре сказати, що все буде добре, ти впораєшся.

“Доводилося йти з автоматом на танк або чекати, доки він “відпрацює”, потім самому працювати”, — пригадує Віктор будні в Маріуполі.

Як подружжя зі Солдатського врятувало понад тисячу книг з нової бібліотеки: читай історію.

До початку повномасштабного вторгнення Олег не мав справи з дронами, тому вчитись довелось вже на полі бою. Головне завдання — визначити позицію ворожих військ і знищити їх.

Він мені снився. Я бачив те місце, де я з ним розмовляв. Я питав, як так, що сталося? — згадує Іскандер про сни після смерті побратима.

Історія про бійця, який дивом вижив в оточенні ворога.

Не знаю, на що вони розраховували, але з кожним їхнім вчинком і кожним новим днем я відчував ще більший негатив до росіян, — розповідає Дмитро, якого окупанти кинули в катівню.

Дівчинка, яка грала в шашки з людьми на донат для ЗСУ, змогла зібрати більше ніж 134 тисячі гривень.

З початком обстрілів мене посікло осколками та викинуло з броні бронетранспортера, — згадує Євген про один з найнебезпечніших моментів у його житті.

Розповідаємо про тренера, який хоче допомогти військовим, які так само як і він втратили кінцівки.

Матір маленького Євгенка живе з дитиною у бомбосховищі харківського заводу уже сім місяців.

Він пережив удар по Сергіївці та кілька операцій, аби позбутися шрамів на обличчі.

Дівчина, яка пережила обстріл ТЦ Амстор у Кременчуці, розповіла про втрату мами та особисті складнощі.

Ірина покинула престижну роботу в Лондоні, щоб допомагати українським бійцям на полігоні у Великій Британії.

Український військовий розповів про критичні моменти для життя під час війни та про те, як літав до Маріуполя.