Діти ковтали цукерки ледь не з обгортками. Як відновлюються деокуповані Козаровичі — історії місцевих

Село Козаровичі, що на Київщині, під час російської окупації у березні 2022 року неабияк постраждало від окупантів. Наразі тут десятки зруйнованих та пошкоджених будинків. Десятьох жителів села росіяни позбавили життя, ще шістьох — викрали.

Нині Козаровичі всіляко підтримують іноземні та українські волонтери. У благодійників, які вже півтора року опікуються селом, виникла ідея — знайти для Козаровичів село чи місто-побратим у США, яке б допомагало місцевим жителям відбудовувати пошкоджене майно.

Діти їли цукерки з обгортками — історія деокупованого села Козаровичі

На них тут завжди чекають — волонтери для села Козаровичі вже давно не просто гості, а друзі. Місцеві цінують кожну руку допомоги, бо знають, як може бути скрутно. Росіяни тут знищили майже 40 будинків, пошкодили ще 60.

Ми приїхали сюди відразу після окупації. Почали системно допомагати. Багато людей з цього села добровольцями пішли на фронт після деокупації, тому передаємо допомогу і на передову, — каже засновниця фонду Олена Масоріна.

Щоразу з волонтерами сюди прямує і лікарка Наталія Лелюх. Адже село залишилося без свого сімейного лікаря — він нині на фронті. Пані Наталя саме збирає комплекти ліків для селян, до того ж треба встигнути виміряти тиск та рівень цукру людям, а ще оглянути нещодавно прооперованих пацієнтів.

Найчастіше — скарги на тиск, цукровий діабет, суглоби. Бо це люди літнього віку, які пережили окупацію. Вони провели довгий час у підвалах без лікування, — каже лікарка Наталія Лелюх.

Поки волонтери обходять хати, ми спілкуємося з пані Нелею поряд із руїнами її будинку. Літня кухня — нині її оселя. Жінка була за старосту в селі, коли там орудували росіяни. Ніколи не забуде, як ділилася харчами з односельцями під час окупації.

Читати на тему

З думками про рідний Маріуполь. Родина переселенців допомагає постраждалим від війни

Читай, як родина з Маріуполя щодня допомагає сотням людей, які втратили все.

Я це ніколи не забуду, як діти дві цукерки ледь не з обгортками їли. І хліб вони просто заковтували, — каже жителька села Неля Гончар.

А от Ларисі Дмитрівні не пощастило ще більше. Через влучання від її будинку залишився тільки фундамент. Подбати про стареньку було нікому, тож вона майже рік жила в гаражі.

Навесні група доброчинців зібрала гроші, аби звести для бабусі модульний будиночок. Тож тепер про холодний гараж можна забути. Сьогодні разом з волонтерами сюди приїхало американське подружжя — Ігор та Олена Ясно.

Насправді ж обидвоє кияни, які емігрували до США ще 50 років тому. Там подружжя заснувало власну туристичну компанію. Численні контакти дозволили їм зібрати $80 тис. для допомоги українцям.

Ми використали кошти з нашого фонду на закупівлю їжі, ліків, сподіваємося створити інформаційні презентації у різних американських містах, щоб зібрати більше грошей, — каже волонтерка Олена Ясно.

Та понад усе подружжя прагне знайти постраждалим українським селам міста-побратими у США, які б допомагали відбудовуватися. І Козаровичам теж.

Раніше ми розповідали про маленьку волонтерку, що приїхала аж із Японії.

А щоб дізнаватися про найважливіше та найцікавіше, підписуйся на Telegram та Instagram Вікон.