Бачив дитячі тіла і збирав дощову воду. Хлопець з Маріуполя опублікував мемуари пережитої окупації

24 дні у блокаді — 24 нотатки у щоденнику. Це історія про окупацію. А ще — про мемуари під ракетними обстрілами та про порятунок. Це історія Миколи Голуба, переселенця з Маріуполя. Хлопець із жахом згадує 24 лютого.

Каже, уже тоді, у перший день вторгнення, ще до повної облоги Маріуполя, він дізнався, що таке життя в бомбосховищі. Тоді в бункері опинився вперше. Та найстрашнішим днем, каже Микола, стало 10 березня. Описує події коротко — пекло на землі.

Далі почалася гра на виживання. Хлопець з родиною та сусідами, яким вони дали прихисток, топили сніг, збирали дрова, готували їжу на вогнищі. Усе, наче в страшному реаліті-шоу. Одинадцять людей ховалися в одному підвалі.

Ми підставляли місткість, відра. У нас приватний будинок, і з даху просто збігала вода, і ми це все збирали, — розповідає Микола Голуб.

Усе це — під страшними обстрілами з Градів, танків та літаків. Його рідний Маріуполь просто на очах перетворювався на місто-привид.

Я бачив вже багато трупів, тіла людей лежали, коли ми ходили по воду. Були моменти, що люди там біля будинків лежали. Були жахливі картини — коли діти маленькі, ніжки, ручки валяються, — пригадує він.

Тікали з окупації, згадує, мінними полями. Усі, хто ховався в підвалі, набилися в крихітний легковик. Не знали — зостануться живими чи ні, як пощастить. Усе пережите хлопець записував у зошит. У так званий щоденник окупації. Це спогади, які не зміг знищити ворожий вогонь.

Нині Микола мешкає в Києві. Працює в хабі Я-Маріуполь, де допомагає переселенцям зі свого рідного міста.

Щойно юнак повернувся до нормального життя, узявся з нотаток робити книгу. Усе — власним коштом. Каже, так, продаючи небайдужим свої спогади про Маріуполь, допомагає тваринам. Гроші з продажу віддає благодійникам.

Я збираю на допомогу тваринкам, які перебувають на прифронтових територіях та потребують харчування, ліків, допомоги, — каже Микола.

Він мріє презентувати книгу за кордоном, аби про страшні злочини Росії почуло якомога більше людей.

Читати на тему

Вони заслуговують на життя! Історія захисника Маріуполя, який вже другий день народження зустрічає у полоні

Мати військового розповіла, як вже понад рік чекає сина з полону.

Нагадаємо, раніше ми розповідали історії тих, хто зміг живим вибратися з Маріуполя.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.