Здавалося б, що рани з часом загоюються. Будинки відбудують, а долі відродяться. Та ні: коли натрапляють очі чи вуха на чергову історію українців, які постраждали від російської війни — рани знову рвуться, і болить неначе вперше. 27 червня Катерина Дмитриченко зі своєю мамою була у ТЦ Амстор у Кременчуці, коли в нього влучила російська ракета. Дівчина вижила, але їй майже відірвало кінцівку. Її мама Олена загинула під завалами. В інтерв’ю дівчина з лікарні ділиться спогадами того страшного дня, який відібрав у неї маму та поділив життя на до та після. Зізнається: це був звичайний день, і після роботи мама з донькою пішли в Амстор святкувати щасливу подію — Олена Дмитриченко тоді отримала водійські права. Увечері родина Катерини мала відсвяткувати її здобутий диплом фінансиста у канадському виші. Але не встигли. Шкарпетки з авокадо врятували від смерті Катя розповідає, що за кілька хвилин до влучання ракети в ТЦ вони з мамою зайшли до магазину. Коли Олена вже була на касі, Катерина помітила шкарпетки. — Це були шкарпетки з авокадо, а я так люблю шкарпетки. Я відійшла від неї на два метри, а потім був вибух. Я бачила, як падає мама. І я сама впала. Я кричала, але вона не відповідала мені. Тоді ж я зрозуміла, що її більше немає. Тоді дівчина також зрозуміла, що зовсім не відчуває своїх ніг. Люди навколо кричали. За спогадами постраждалої, коли рятувальники прийшли, вони спершу не могли нічого зробити — нікого не було видно. Щоб її помітили, вона якось простягла руку з-під завалів і стукала залізякою, щоб ішов гучний звук. І її врятували. Зараз дівчина мріє якнайшвидше повернутися до Кременчука та особисто подякувати тим людям, які її врятували. — Мені просто пощастило, бо я була далеко від виходу з магазину. Ще б кілька хвилин — і я могла задихнутися. Там, де лежала мама, був вогонь. На мені ж не було жодного опіку. Мене врятували шкарпетки з авокадо. Дівчині практично відірвало ногу, біля стегна. Коли її витягували, то питали, чи зможе самостійно йти. Вона відповіла, що не відчуває ніг. Факти.ICTV — Коли мене дістали, я почула лайку. Вони сказали, що ногу відірвало. Я вже потім дивилася фото — бачила свою кістку. А потім згадує — вона весь час була при свідомості, навіть у лікарні. Коли лікарі між собою спілкувалися, чула, що всі погодилися з необхідністю ампутувати їй ногу. Але все вирішив дзвінок Катіному татові, який заявив: робитимуть усе можливе, але нехай ногу не ампутують. І мені зберегли ногу. Я відчуваю її. Читати на тему Він годував людей всупереч окупантам, а потім дивом врятувався від розправи — історія підприємця з Херсонщини Підприємець Віталій Шакало розповів, як він допомагав людям під час окупації. Пережити понад 20 операцій Так, Катя пережила більше ніж 20 операцій, а попереду в неї ще довготривала реабілітація. Зараз вона не відчуває своєї стопи, але лікування триває. Я встаю на ноги й втрачаю свідомість — але через це треба пройти. Бо найголовніше уже позаду — нога збережена, а я ходитиму. Також дівчина дякує українським лікарям, зокрема тим, хто рятував її у Кременчуці. Бо саме вони взяли відповідальність не просто відрізати кінцівку, а дати дівчині шанс на збереження ноги. Щодо мами Катерини — її тіло знайшли не одразу. Ідентифікація пройшла через два тижні після трагедії. Катерина ж розповідає, що після пережитого її емоції часто влаштовують “гойдалки”: вона пройшла кілька депресивних епізодів і досі жахливо переживає втрату рідної людини. — Мені не боляче за себе, мені боляче за те, що я втратила маму. Боляче дивитися на батька, якому ще гірше, аніж мені. І на бабусю дивитися теж важко, бо вона втратила свою дитину. Але я підтримую їх, ми всі тримаємось одне за одного. Мріємо, куди поїдемо на відпочинок наступного літа, і боремося за те, щоб я ходила. Катерина знайшла в собі сили йти далі попри все. Але наш організм може відреагувати на стрес зовсім інакше. Особливо важливо стежити за поведінкою тих, хто пережив травматичний досвід. Якщо бачиш дивні порізи на шкірі людини — тобі варто знати про селфхарм. Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми подіями! Теги: війна в Україні, Життєві історії Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Він годував людей всупереч окупантам, а потім дивом врятувався від розправи — історія підприємця з Херсонщини Підприємець Віталій Шакало розповів, як він допомагав людям під час окупації.