Мріяв стати чемпіоном… У Києві попрощалися з 6-річним Матвійком, якого вбила ракета

Напередодні на Київщині попрощалися із шестирічним Матвійчиком, який став однією із жертв російського удару по житловому будинку у Святошинському районі столиці 31 липня.

В ефірі телемарафону розповіли, чим захоплювався та про що мріяв хлопчик, поки Росія підступно не забрала його життя.

Росія вбила 6-річного Матвія: яким був хлопчик за життя

З квітами та іграшками біля маленької труни десятки людей: батьки, родичі, друзі, знайомі й незнайомі. Шестирічного Матвійка Марченка вбила російська ракета. Його життя обірвалося у ніч на 31 липня, коли ворог вгатив зброєю по його будинку.

Квартира Марченків була на шостому поверсі. Внаслідок удару вибуховою хвилею у дитячій кімнаті знесло стіну. Її уламками шестирічну дитину притисло до ліжка. Батьки й сусіди намагалися підняти плиту самотужки, але марно.

Рятувальники витягнули Матвія з-під завалів непритомним, але ще живим. Понад годину медики намагалися реанімувати хлопчика, проте від отриманих травм дитина загинула.

Шестирічний Матвійчик був наймолодшою дитиною у родині Марченків. У момент удару хлопчик перебував разом з батьками та своїм восьмирічним братом Михайлом. Старший брат Матвійка, 12-річний Лев, у цей момент був у літньому дитячому таборі в іншому місті.

Читати на тему

Ніч терору: у Києві обвалився під’їзд будинку, 31 загиблий (оновлено)

Ракетний удар просто по житловому будинку. Під завалами люди, написав Зеленський.

— Брат Льова, якому 12 років, тягав його всюди за собою і Матвія всі знали. З Матвієм всі спілкувались. Він постійно щось таке веселе і добре робив, якось шуткував по-дитячому, але всім хотілося обійняти його постійно, — розповідає Ігор Єфименко, тренер Матвія з карате.

Це він поруч з хлопчиком на фотографії, яка 31 липня облетіла світ. Фото було зроблено в травні цього року в один із найщасливіших для хлопчика днів. На змаганнях він виборов золоту медаль.

— Це дуже старанна дитина, яка не виглядає на свої шість років, яка за розумом набагато старша. Це була не дитина, а золото. Спілкувався круто з усіма, дружив, не було конфліктів. З усіма він грався постійно. На тренуванні він був максимально зосереджений.

У свої шість років Матвій завоював близько шести медалей і мріяв стати чемпіоном. Вчився плавати, а карате почав займатися півтора року тому.

Ходив в один зі столичних клубів разом зі старшими братами. Попри свій юний вік, був цілеспрямованим і серйозно ставився до тренувань.

Матвійко був слухняною, доброю, сонячною дитиною, яка просто мріяла перемагати. Він мріяв заробити якомога більше медалей. 

Батьки Матвійчика говорити про те, що трапилося, поки не в змозі. Наразі у квартирі, де мешкала родина, жити неможливо. Тож спортивний клуб, в якому тренувався хлопчик, збирає для сім’ї гроші на нове житло. Поховали дитину у рідному селі тата на Київщині.

Справжні жахи довелося пережити і дітям з Маріуполя. Ми розповідали щемкі історії тих, кого ледь не викрала з окупованого міста Росія.

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!