Щодня від обстрілів українських будинків та споруд сотні людей опиняються під завалами та у вогні.
Рятувальники, щоб допомогти їм, ризикують власним життям.
Адже Росія не припиняє чинити військові злочини, обстріли продовжуються навіть під час роботи служби Порятунку.
Обпалені, втомлені, але не скорені
Про рятувальників кажуть, що вони не бояться вогню, та рятувальник з Києва це заперечує, оскільки страх присутній у всіх, але на нього немає часу.
Ми маємо 40 секунд, щоб зібратися, близько десятка хвилин, щоб дістатися до місця події, а далі час йде на вагу золота.
Рятують не тільки людей, а й тварин. У Службі порятунку нікого не залишають, адже вважають, що відповідальні за все живе.
Діставали навіть черепашку з розбитого акваріума.
Робочий день триває вже майже місяць, розпочався він о 5 ранку 24 лютого, відтоді команда не була вдома.
Люба, я збираюся, ти ж розумієш, я маю бути на роботі.
Тепер особовий склад живе в підрозділі, хоча й не всім вистачає місця в караульній частині, хлопці сплять на розкладних ліжках там, де їх вдається поставити.
Родина начальника караулу Володимира Ковальчука, три дні тому виїхала з Києва, на цьому наполіг чоловік, адже хоче, щоб його родина була у безпеці.
Рідні дзвонять йому кілька разів на день, що неабияк підтримує. Так само й рідні інших хлопців, побратимів Володимира.
Проте довго поговорити не вдається, адже розмову постійно перериває тривога.
Рятувальники, виконуючи свою роботу, віддають життя. За час війни помер вже 21 рятувальник та 47 були поранені.
Сотні людей втратили житло через “путінський мир”. Ми розібралися, що треба зробити для відшкодування, якщо ваш дім зруйновано.