Жодного підопічного не покинув! Вражаюча історія керівника хоспісу для маломобільних людей

Він виїхав із Сіверська, що на Донеччині, разом зі своїми підопічними. Олексій Заморений, пастор та волонтер, який допомагав самотнім людям з тяжкими хворобами. Навіть заснував там хоспіс.

Але торік у лютому через інтенсивні ворожі обстріли був змушений залишити місто та шукати нове місце, аби прихистити всіх своїх 14 людей.

Жодного свого підопічного не покинув. Спочатку всі опинились на Рівненщині, потім переїхали на Львівщину, в село Заболотці.

Мешканець притулку Володимир Гордієнко розповідає, що у 2014 році в його дім поцілив снаряд. Тоді дочка та онучка загинули, а він залишився один і його відвезли військові. Так пан Володимир і опинився під опікою Олексія Замореного, в його прихистку у Сіверську.

А пан Сергій потрапив на Львівщину після тяжкої ампутації кінцівок. На початку повномасштабної війни жив у Слов’янську. Торік у лютому росіяни розбомбили його квартиру. У холоді чоловік відморозив руки та ноги, які довелось ампутувати.

Спав під трьома ковдрами одягнений, і все одно було холодно. Почалось відмороження. Мене спочатку довезли на швидкій до Покровська, а в там вже посадили на потяг і у Львов привезли у лікарню.

Після лікування пан Сергій теж переїхав до цього хоспісу. Каже: умови тут гарні, і ставлення до хворих відмінне, проте дуже хоче додому й щоб війна закінчилась.

Читати на тему

Прихистила всіх, хто потребував! Бабуся Марія з Чернігівщини стала справжнім ангелом для волонтерів та біженців

“Я не боялась”. Дивись унікальну історію бабусі-рятівниці з Чернігівщини.

Нині у прихистку на Львівщині мешкає 23 людини. Більшість з них пересуваються на візках. Для зручності тут зробили пандус. Тричі на день мешканців хоспісу годує кухарка Яна.

Допомагають хоспісу, зокрема із харчуванням та засобами гігієни, різні благодійні фонди та громадські організації, зокрема й центр Жіночі перспективи. У рамках свого проекту вони залучили для допомоги стареньким жінок-переселенок, що проживають у сусідньому селі.

Надалі Олексій разом з волонтерами шукатиме ще більше приміщення. Бо щодня самотніх стареньких із зони бойових дій евакуйовують всі більше.

Та прихистити готові не лише на Заході України. Читай, як працює оазис-прихисток для українців на Харківщині.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!