Врятувались самі, а тепер допомагають іншим — історія незламної родини волонтерів з Донеччини

З початку повномасштабного вторгнення військ РФ на територію нашої держави люди почали масово виїжджати з прифронтових та окупованих регіонів у більш безпечні. Одним з таких прихистків стала Одеса.

Станом на вересень там зареєстровано понад 40 тисяч внутрішньопереміщених осіб. Це люди, які були вимушені покинути все і починати життя спочатку на новому місці.

Анастасія Підгорна й сама кілька місяців тому з чоловіком та 9-річною донькою вибиралась з Бахмуту, що на Донеччині. Чотири місяці родина жила під постійними обстрілами.

Останньою краплею стала ракета, що влучила неподалік їхнього будинку. Збирались поспіхом, тож із собою взяли тільки документи й мінімум речей. До Одеси добирались два дні.

Читати на тему

Ми тут, бо ніхто, крім нас! Як українки наближають перемогу на волонтерському фронті

Все починалося з однієї коробочки. Як Тата Кеплер та Наталія Лелюх борються з відчаєм, болем і людським горем.

У Бахмуті й досі залишаються батьки та бабуся Анастасії. Щодня жінка телефонує їм, аби дізнатися, чи все добре, і чує в слухавці, як розриваються ворожі снаряди. Там у людей немає ні світла, ні газу, ні води.

Нині переселенка разом з чоловіком Олександром працюють в Одеському волонтерському центрі. Вони допомагають з оформленнями документів та видають гуманітарну допомогу. Кажуть, що це спосіб віддячити тим, хто колись підтримав їх.

Українці знаходять різноманітні способи допомагати одне одному та дарувати гарний настрій навіть у лиху годину. Дивись, як б’юті-волонтери підтримують переселенців та повертають їм упевненість у собі.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!