Після запеклих боїв лякала тиша: як медики працювали під вогнем у Чернігівській області

Вони працювали у червоній зоні, виїжджали на першу лінію оборони, потрапляли під обстріли у фактично повністю заблокованому Чернігові. У кожного з цих медиків своя історія і свої спогади з тих моторошних березневих днів. Попри це, вони виїжджали на десятки викликів щодоби.

Поміж блокпостів, поміж снарядів — якомога швидше доїхати, якомога швидше евакуювати. Так описує свою роботу водій швидкої Антон Атрощенко. 

Лікарка Катерина Клепалова зізнається, що під час виїздів ніколи не знали, чи повернуться сьогодні додому.

— Було складно, небезпечно. Було таке, що автомобіль пошкодив колесо по дорозі до лікарні і тоді ж почався обстріл.

Вона пригадує: у перші дні було особливо важко, бо тоді ще ніхто не знав правил війни: де ворог, куди бігти для сховку, що робити під час таких подій. Попри все, вони знаходили порятунок у роботі: без страху та паніки просто виконували свою роботу.

Тоді в Чернігові залишилася третина штату, тож доводилося працювати понаднормово. Від першого дня медики оселилися на роботі — так почувалися безпечніше.

На їхній станції майже місяць не було світла, газу й тепла, тож їжу готували просто неба. Щодня вони готували борщ у казані на відкритому вогнищі, ловили щастя у таких дрібних моментах та раділи — прожили й цей день.

Читати на тему

Тиск скаче навіть після деокупації: як на звільненій Херсонщині медики повертають до життя людей

Деокупована Херсонщина потребує лікарів та медобслуговування. На допомогу вирушають медики з Черкас.

Найстрашніші моменти багатьом із них досі сняться. Для фельдшера Олександра Гнипа було важко бачити поранених дітей. А ще — боявся за своїх колег.

Дівчатам по 25 років, а вони виїздять на першу лінію оборони. 

У квітні медиків, звиклих до боїв, лякала тиша. Їхати на виклики стало моторошніше. Лікарка Гюльшен Младенова розповідає: після затишшя починалися ще жорстокіші обстріли.

— Коли ми дізналися, що росіяни пішли з нашої області, то виїхали в місто. Було так добре розуміти, що нас ніхто не намагається вбити й ми можемо спокійно працювати. 

Від початку повномасштабного вторгнення загинуло 18 медиків, ще понад 60 — отримали поранення. Росіяни цілеспрямовано знищили 80 автомобілів швидкої допомоги, які мчали на порятунок. Але лікарі, ризикуючи власним життям, продовжують працювати задля перемоги: про роботу медиків на передовій читай у матеріалі.

Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами!