У полон в Україні здаються не лише росіяни, а й найманці з інших країн, що з різних причин стали воювати на боці окупантів. Цього разу найманець зі Словаччини Ярослав Галайчик розповів, що пережив на фронті.
Найманець зі Словаччини про те, чому воював за росіян
Ярослав працював до вересня минулого року у Британії, вантажником на складі. У січні 2024 приїхав як турист до Москви. Каже, покатався та прийшов до військкомату — підписувати контракт за громадянство і швидко заробити грошів.
Потім мав плани жити в Сибіру. Мріяв жити у лісі, подалі від цивілізації. У військкоматі росіяни обіцяли йому, що він працюватиме будівельником у тилу. Так було до 1 травня. А потім — відправили на штурми.
Підписав контракт наприкінці січня, на підготовці один раз зібрав та розібрав автомат, почув небагато інформації про базову медицину, стрільби не було. Він розповів, що африканців готують мінімум місяць, а росіян — швидше.
Є багато найманців з Білорусі, Казахстану, Узбекистану. З Європи людей дуже мало. Основна причина — гроші, деякі хочуть отримати швидше російське громадянство. 13 лютого Ярослав потрапив на Луганщину.
Там усіх на м’ясо. Не повернувся ніхто. Я був у полоні, нацистів жодних не бачив. Якщо хочеться жити, то краще до тюрми у Словаччині, — каже чоловік.
Полонений розповідає, коли побачив, як російські солдати кидають побратимів у полях та посадках і як гниють тіла, подумав, що треба бігти.
Раніше ми розповідали, як у Суджі згадують українську мову.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!