Обов’язкові тренування та вірші Симоненка: чим живуть київські тероборонівці та як виглядають їх позиції

Вже протягом кількох днів на столичному напрямку – відносна тиша. Частина окупантських військ відійшла від Києва, частину вибили українські захисники.

Проте наші оборонці не лишають своїх позицій і продовжують роботу – бо ризик повторного нападу на Київ лишається.

День у хлопців розпочинається з обов’язкових тренувань. Майже щодня приїжджають різні інструктори. Тероборонівці продовжують навчатись тактиці та військовій майстерності.

Читати на тему

Мене тут хлопці називають “гламурна”. Історія Маргарити Рівчаченко, яка обороняє столицю в теробороні

Тут ти не просто жінка – ти солдатка, медична працівниця, волонтерка, — говорить Маргарита Рівчаченко.

Затишшя на столичній ділянці фронту тут ніхто не сприймає як можливість розслабитися. Бо розуміють, що окупантське керівництво у будь-який момент може змінити свої загарбницькі плани.

Попри обов’язок перед Батьківщиною, кожен захищає тут і свої родини.

Іноді навіть бувають культурні заходи. Як от, наприклад, виступ кобзаря і бандуриста, який також служить в столичній теробороні. Він робить короткі концерти просто на позиціях, у бліндажі.

Особливо актуально звучать твори Симоненка. Один з його віршів, що був написаний ще 60 років тому, сприймається, неначе написаний учора.

Нагадаємо, раніше Віталій Кличко розповів про ситуацію у столиці та чи можна повертатися у Київ.