Рішення, які врятували сотні тисяч життів. Хроніка боїв за аеродром Гостомель

Що врятувало Гостомель та аеродром? Які рішення змусили росіян тікати? Прес-офіцер бригади швидкого реагування Рубіж Національної Гвардії України Андрій Куліш розповів, як проходили бої за аеродром Гостомель та про підготовку українських військових. Хроніка боїв за аеродром Гостомель — у нашому матеріалі.

Рішення, які врятували життя: хроніка боїв за аеродром Гостомель

До 24 лютого 2022 року основна частина бригади нашого батальйону відбула на планову ротацію на Схід. Більш як 90% бойового складу разом з технікою та протиповітряними засобами оборони перебували в Станиці Луганській, — розповідає Андрій Куліш.

Ми зустрічали ворога у двох локаціях одночасно. На території частини було до 200 людей. Ми не сподівалися побачити таку кількість авіації.

Дізналися про те, що повномасштабна війна розпочалася, дуже просто — на територію частини прилетіла крилата ракета, розірвалася, на щастя, нічого не пошкодила. Тоді вже почалася тривога, збір у частині.

За даними спостерігачів, було від 35 до 40 гелікоптерів. Пізніше ми дізналися, що повітряний простір України перетнули 140 російських одиниць авіації. Нальотом на гостомельський аеродром займались 100 ударних гелікоптерів К-52 і Мі-24, також були Мі-8 із російським десантом.

Дві групи росіян висадилися за злітною смугою і брели полями, аби взяти під контроль центр керування польотами та інші стратегічні будівлі. Друга група заходила на нашу частину.

Росіяни вдарили по території аеродрому, обстріляли будівлі. Намагалися вдарити по цивільних авто. Тут знайшли спалену автівку з одним із працівників, — розповідає Андрій Куліш.

Доля російського десанту в Гостомелі

Росіяни також обстріляли Мрію. У хвостовій частині літака знайшли нерозірвану російську ракету. На думку Андрія, росіяни намагалися завдати удару перед висадкою десанту, щоб дати можливість окупантам пройти до аеродрому.

На Гостомель висадились від 200 до 300 росіян. Це були підготовлені військові, які діяли професійно і тактично. Вони всі загинули. Коли висаджувався російський десант, вони не знали, що наші строковики проходять підготовку за тими ж стандартами, як і професійні контрактники.

Українські строковики знали, як користуватися зенітними установками та вести бій. Я був вражений, наскільки вони були мотивовані в тому бою, — згадує Андрій Куліш.

Коли наші військові побачили реальну кількість ворога, на допомогу в Гостомель відправили резервний підрозділ та зброю. Якби на той момент було більше зброї, Андрій вважає, що російському десанту не дали б зайти настільки далеко.

Читати на тему

365 днів любові та сліз: українські жінки розповідають, яким став для них рік повномасштабної війни

Від початку вторгнення українки навчились розбиратись у тактичній медицині, волонтерили, виборювали для України зброю, Як змінив їх цей рік — читай в інтерв’ю. 

Знімали Тік-Токи і загинули наступного дня

Поступово боєприпаси почали закінчуватися, а ворог продовжував атакувати з неба. Вести ефективний бій було неможливо. Тоді командир бригади ухвалив два доцільних рішення: відійти з території аеропорту і перегрупуватися та завдати артилерійського удару по злітній смузі.

Удар завдали за допомогою гаубиць та бомбардувальників Су-24. Тому задум росіян, використати Гостомель як міст, провалився, адже смуга була пошкоджена. Це допомогло уникнути вторгнення в Київ у ці дні.

Ввечері прилетів український десант. З повітря вони розстріляли ворога, а потім цілу ніч у полях виловлювали російських військових. Коли в нашого десанту закінчились боєприпаси, в Гостомель зайшла колона кадирівців з Білорусі.

Кадирівці зайшли на порожню територію і назнімали купу Тік-Токів, як “знищили 2,5 тисячі українських націоналістів”. Наступного дня їх самих знищили в Бучі, — каже Андрій Куліш.

Кількість російських десантників, які тут загинули, насправді величезна. Про це розповідали полонені. Лише за перший день повномасштабного вторгнення було зібрано 80 тіл російських десантників.

Раніше ми розповідали, як нас з тобою змінив цей рік війни.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!

Фото: Тетяна Козак/Ґрати