У прикордонних районах Бєлгородської області біля межі з Харківщиною ворог продовжує тримати угруповання військ. Чи не щодня диверсійні групи росіян перетинають кордон. Тамтешні позиції українського війська під щоденним вогнем ворожих мінометів, ствольної та реактивної артилерії, ракетними ударами.
Від Рубіжного до кордону з РФ — менш як 15 км. Військовий розповідає, що при відході окупаційні війська зносять артилерією населенні пункти. Майже кожен другий будинок зруйнований.
Ближче до ворожого кордону можна побачити покинуті позиції росіян, одяг, знищену техніку. Командир бригади тероборони Роман Грищенко каже:
Ми вибивали їх (росіян — ред.) звідси з боями. Чим ближче до кордону, тим сильніші бої були.
Підрозділ Романа боронить 54 км кордону, він запевняє: межа під контролем Сил оборони. По той бік фіксують скупчення військ. Росіяни щодня б’ють по позиціях мінометами, артилерією та ракетами С-300. Роман розповідає: ворог намагається постійно перетнути державний кордон, десь навіть проводить розвідку боєм.
Від Тернової до кордону з Росією 2,5 км. До повномасштабного вторгнення тут жили близько 1000 людей, зараз село спорожніле. Штурм населеного пункту тривав 11 днів, відбивали буквально будинок за будинком.
На позиції, що на кордоні — російський великокаліберний кулемет Утес. Наші воїни запевняють: готові повертати ворогу набої з кулемета.
Тут уже добре сніжить, окопи підтоплюють, вкривається снігом незібрана пшениця. Командир роти Лев демонструє зброю і запевняє, що вона допоможе зупинити наступ.
Військові відкачують помпами воду з окопів, потім знову роблять стіни та утеплюються. Серед них є будівельники, електрики та інженери. Чоловіки самостійно змайстрували затишний бліндаж. Лев каже, що військові дуже вмотивовані й готові виконувати накази.
ЗСУ звільняють населені пункти. Раніше ми розповідали, що розповідають місцеві після деокупації Снігурівки.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!