Місто сили відроджується: як зараз живе Святогірськ та про що мріють місцеві жителі

Місто Святогірськ на Донеччині оговтується від окупації. Воно відоме завдяки Святогірській Лаврі — цей чоловічий монастир вважають святинею Російської православної церкви. Але російським військовим і це не завадило обстрілювати територію і вбивати людей, які ховались тут у підвалах Лаври.

Під контролем російських військ місто було із червня, а по собі “русскій мір” залишив розруху, спалену техніку та свіжі могили невинних. 

Святогірськ — місто сили. Так було до того, як нога загарбника ступила на цю землю.

Окупація Святогірська: як це було

Ситуація у місті була напруженою ще з кінця лютого. Наприкінці травня ворог почав активно бити з артилерії та авіації. На початку літа — обстріли стали ще інтенсивнішими. Шостого червня Святогірськ опинився під контролем російських військ.

Місцеві, які залишились у місті, ховались у церквах та монастирях. У Покровському храмі від бомбардувань рятувались до півсотні людей. У холодних та вогких підвалах й досі живуть кілька десятків жінок з дітьми.

Російські війська облаштовували позиції на території приватних будинків та церков. Нині про це нагадує розтрощена ворожа техніка, яка залишилась на людських обійстях. Не зрозуміло? для чого пострілом з танку збили баню на храмі. Розтрощений й міст через річку Сіверський Донець, що вів одразу до Святогірської лаври.

Люди, для яких лавра слугувала прихистком увесь цей час, нині не дуже говіркі та ховаються від камер.

Досі на території святині залишається з півсотні місцевих. Вони намагаються навести лад на території та бодай якось залатати наслідки російських обстрілів.

Читати на тему

Позаду лише смерть та руйнація — що пережив донецький Святогірськ під російською окупацією

Жителі Святогірська радо вітають українських військових. Дивись, що відбувається у звільненому місті сьогодні.

Після того, як Збройні сили України 12 вересня звільнили місто, люди лише тепер почали виходити з укриттів та повертатися до своїх помешкань. Та з острахом згадують пережите, коли у місті не було ані комунікацій, ані харчів, ані питної води — люди пили воду з батарей.

У місті зараз значно спокійніше, але окупанти й досі час від часу нагадують про себе. Близько двох тижнів тому російські армійці, після того, як втекли зі Святогірська, вдарили по житловому будинку черговою ракетою.

Тоді унаслідок атаки одна людина загинула. Її тіло й досі не дістали з-під завалів. Через те, що місто всіяне вибухівкою, мінами та розтяжками, які по собі залишили загарбники, рятувальники досі не можуть заїхати габаритною технікою, аби підняти бетонні перекриття.

Святогорські люди хочуть жити так, як люди в Києві. Щоб у них було світло, тепло, та щоб без стрілянини.

Також у Донецькій області почали роботу з ексгумації тіл: читай, що уже відомо зі Святогірська та Лимана.

Підпишись на наш Telegram та стеж за останніми новинами!